Конспект уроку з медико-санітарної допомоги для учнів 11 класу на 12.01.21 Тема: Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі обстрілу. Надання першої медичної допомоги в умовах бойових дій (в секторі обстрілу) Надання домедичної допомоги на полі бою є основною запорукою врятування життя пораненому. Аналіз причин загибелі солдатів під час ведення бойових дій вказує на те, що значну їх частину можна було б врятувати при своєчасному та якісному наданні домедичної допомоги. Близько 90 % смертей в бою відбуваються до того, як поранені дістануться медичної установи.Більшість з них несумісні із життям (обширна травма, обширна травма голови тощо). Проте деякі стани, такі як кровотеча з рани на руці або нозі, напружений пневмоторакс і проблеми з дихальними шляхами можна усунути на полі бою. Така допомога і становить різницю між смертю солдата на полі бою і його одужанням у медичній установі. За умови вживання належних заходів самодопомоги, взаємодопомоги і навичок бійця-рятувальника смерті на полі бою можна зменшити на 15–18 %. Було підраховано, що з усіх потенційно можливих причин смерті, до 90 % з них можна уникнути простим застосуванням джгута при кровотечі з кінцівок, швидкого лікування напруженого пневмотораксу і створення прохідності дихальних шляхів. Правила надання першої медичної допомоги в зоні вогневого контакту Правило перше У секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття. Якщо на пошкоджену стегнову артерію протягом 2-х хвилин не накладений джгут, то поранений обов’язково загине від непоправної втрати крові. Якщо на пошкоджені артерії плеча та передпліччя протягом 30-40 хвилин не накладений джгут, то поранений може загинути від непоправної втрати крові. Якщо поранений у стані коми протягом 5-6 хвилин не буде повернутий на живіт, то він може загинути від западання язика і потрапляння блювотних мас у дихальні шляхи. Правило друге У секторі обстрілу слід у максимально стислий час надати тільки той мінімальний обсяг допомоги, який дозволить пораненому дожити до закінчення бою або забезпечить його життєздатність під час транспортування в укриття У тимчасовому укритті час надання першої медичної допомоги для підготовки пораненого до транспортування на наступний етап евакуації не повинно перевищувати 4-х хвилин. Тактика дій у секторі обстрілу, коли поранений не подає ознак життя Якщо поранений не подає ознак життя: не кричить, не ворушиться і не реагує на навколишні подразники, то можна припустити тільки три варіанти його стану: Перший варіант стану пораненого – клінічна смерть Побачити ознаки клінічної смерті можна тільки в укритті. Нанести прекардіальний удар і проводити серцево-легеневу реанімацію, можна тільки після звільнення пораненого від бронежилета. Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі». Другий варіант стану пораненого – він живий У пораненого немає свідомості, але є пульс на сонній артерії (кома). У положенні на спині він у будь-яку секунду може загинути: удавитися язиком або захлинутися блювотними масами. Пораненого в умовах бою може врятувати тільки поворот на живіт. Цей мінімальний обсяг допомоги можна виконати в секторі обстрілу Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі». Третій варіант стану пораненого – він мертвий Будь-яка допомога втратила всякий сенс, але побачити ознаки біологічної смерті можна тільки в укритті. Дії: Повернути на живіт і залишити до закінчення бою або транспортувати в укриття в положенні «лежачи на животі». Пояснення: У секторі обстрілу не можна зняти шолом-маску, бронежилет, подивитися зіниці і промацати пульс на сонній артерії. Поворот на живіт і транспортування пораненого в положенні «лежачи на животі» дозволить зберегти життя в стані коми – найчастішої причини смерті на полі бою. Чому поранені в стані коми, що лежать на спині, часто гинуть у перші хвилини після втрати свідомості Розвиток коми обов’язково супроводжується блювотою, пригніченням ковтального і кашльового рефлексів. Поранений, що лежить на спині, обов’язково захлинеться блювотними масами. Багатовікове солдатське повір’я: «Якщо убитий воїн впав на спину, то він швидше за все убитий», – на жаль, часто відповідає дійсності. Увага! Поранені в стані коми, що лежать на спині, часто гинуть протягом 5-10 хвилин. Чому поранені в стані коми, що лежать на животі, частіше виживають на поле бою У пораненого, лежачого на животі, відбувається мимовільне очищення дихальних шляхів. У цьому випадку солдатська прикмета, яка стверджує, що убитий воїн, що впав обличчям вниз, швидше за все живий – часто має практичне підтвердження. Увага! Поранені в стані коми повинні чекати надання кваліфікованої медичної допомоги або транспортуватися з поля бою в положенні «лежачи на животі». Правила повороту пораненого на живіт з наступним залишенням його на місці до закінчення бою Правило перше Завести руку пораненого за його голову. Пояснення: У стані коми або клінічної смерті не можна виявити ознаки пошкодження шийного відділу хребта. Тому поворот на живіт слід здійснювати з обов’язковою підстраховкою шийного відділу хребта. Заведена за голову рука підстраховує шию і відіграє роль осі, яка значно прискорює і полегшує поворот пораненого на живіт. Правило друге Щільно притиснувшись до землі, захопити пораненого за далеке від себе плече і різко повернути його на живіт не піднімаючи свою голову і плечі вище голови пораненого. Норматив: Час повороту пораненого на живіт не повинен перевищувати 5-ти секунд. Правило третє Залишити пораненого в положенні «лежачи на животі» і продовжити вирішення бойового завдання, якщо немає можливості транспортувати його в безпечне місце. Пояснення: У пораненого в стані коми і, лежачого на животі, відбувається мимовільне очищення дихальних шляхів. За відсутності несумісних з життям ушкоджень, у нього є реальний шанс дожити до закінчення бою. Правила повороту пораненого на живіт для транспортування в укриття Правило перше завести руку пораненого за його голову і захопити його за далеке від себе плече. Пояснення: У стані коми або клінічної смерті не можна виявити ознаки пошкодження шийного відділу хребта. Тому поворот на живіт слід здійснювати з обов’язковою підстраховкою шийного відділу хребта. Заведена за голову рука підстраховує шию і грає роль осі, що значно прискорює і полегшує поворот пораненого на живіт. Правило друге Захопити пораненого за далеке від себе плече, щільно притиснутися до його тулуба і ногою захопити його гомілку. Пояснення: Захоплення за далеке від себе плече і захоплення гомілки своєю ногою дозволять максимально швидко і з мінімальними зусиллями перекотити пораненого на себе. Правило третє Захопити своєю ногою гомілку пораненого і різко повернутися з ним на спину. Норматив: Час повороту пораненого на живіт у положенні лежачи для подальшого транспортування в укриття не повинно перевищувати 5-ти секунд. В секторі обстрілу домедичну допомогу надають у вигляді само чи взаємодопомоги у відповідності до тактичної обстановки, в подальшому поранений транспортується в укриття, де ризик контакту із ворогом зведений до мінімального, а рятувальник і поранений знаходяться в безпеці.

25.05.20 Тестові завдання з фізичної культури для перевірки теоретичних знань з теми легка атлетика ( VІ триместр 9-10 класи). 1. Який вид спорту вважається «Королевою спорту»? а) спортивна гімнастика б) легка атлетика в) атлетична гімнастика. 2.Де зародилася легка атлетика? а) В Англії б) Греції в) Франції. 3.Яка форма одягу легкоатлета під час змагань? а) майка, труси, шиповки б) футболка, шорти, бутси в) спортивний костюм. 4. Які команди існують при виконання бігу з низького старту? а) «Увага», «Приготувалися», «Руш» б) «На старт», «Увага», «Руш» в) «Увага»,»На старт», «Руш». 5.Відмітьте види змагань, які не належать до легкої атлетики? а) ходьба б)сучасне п»ятиборство в) біг г) тріатлон д) десятиборство є) метання. 6. Назвіть основні складові елементів бігу. а) біг на дистанції б) нахил вперед в) старт г) стартовий розгін д) фінішування. 7.Як називається збільшення швидкості після старту? а) стартовий розгін б) прискорення г)старт 8. Які фізичні вправи включає в себе легка атлетика? а) стрибки б) метання в) багатоборство г) ходьба д) біг є) нахили 9.Назвіть способи стрибків у довжину з розбігу? а) стрибок у кроці б) «вигнувшись» в) «перекидний» г) «ножниці» д) «зігнувши ноги». 10. Яка контрольна вправа для визначення спритності? а) біг на 60 метрів б) «човниковий біг» 4х6м в) біг на 30м 25.05.20

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 9-10 класів на 22.05.20 Форма проведення: лекція Тема: легка атлетика. Задача уроку: ознайомити учнів з технікою виконання стрибка у висоту способом «переступання». Хід уроку. Техніка стрибка у висоту з розбігу спосіб "переступання" Вчитель. Цей стиль, хоч і є самим давнім з усіх стилів, але по своїй технічній простоті і малій вимогливості до місць приземлення застосовується в школах на фізкультурних заняттях для дітей, підлітків і юнацтва, які не займаються легкою атлетикою, а також на етапі початкових занять легкою атлетикою. Розгін складається з 6 - 8 бігових кроків, виконується під кутом до планки в 30-45°. Відштовхування виробляється далекою від планки ногою на відстані 70 - 80 см від проекції планки. Для визначення місця відштовхування треба стати боком до планки, витягнути махову руку, торкаючись кистю планки, - це і буде шукане місце відштовхування. При підборі розгону необхідно пам'ятати, що п'ять нормальних кроків ходьби складуть три бігові кроки. Поштовхова нога на місце відштовхування ставиться майже прямою, не слідує її занадто згинати в коліні. Мах виконується прямою ногою, яка у вищій точці може злегка зігнутися в коліні. Тулуб тримається вертикально, руки, злегка зігнуті в ліктьових суглобах, активно піднімаються вгору-вперед на рівень голови. Коли махова нога знаходиться над планкою, підтягується поштовхова нога, злегка зігнута в коліні. Махова нога опускається за планку, поштовхова нога переноситься через неї. У момент перенесення поштовхової ноги плечі обертаються у бік планки поштовхова рука відводиться назад, допомагаючи відвести плечі і тулуб від планки. Приземлення здійснюється на махову ногу боком, обертаючись грудьми до планки. Приземлятися можна до ями з піском, підведеної над поверхнею розгону або, в умовах залу, на стопку матів. Головне, щоб висота місця приземлення давала можливість після переходу через планку опустити майже пряму махову ногу на місце приземлення. Д.З. – назвіть етапи виконання стрибка у висоту способом «переступання».

Урок фізичної культури для учнів 9-10 класів Дата проведення 19.05.20 Тема: легка атлетика. Задача уроку : ознайомлення з технікою виконання стрибка у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги». Хід уроку. Вчитель. Стрибок в довжину з розбігу складається з чотирьох фаз: Розбігу. Відштовхування. Польоту. Приземлення. Розбіг У хлопців довжина розбігу складає до 45м. (20-24) бігові кроки, у дівчат до 30-35 м.(18-22) кроки. Швидкість під час розбігу набирають поступово від початку до кінця розбігу. Початок розбігу характеризується великим нахилом тулубу, збільшенням довжини й частоти кроків, із наближенням до бруска нахил тулуба зменшується, темп кроків стабілізується, приріст швидкості зростає за рахунок довжини кроків. Останній крок розбігу найчастіше коротший за передостанній на 25-45 см. Відштовхування На брусок для відштовхування нога ставиться майже випрямленою активним рухом. На місце відштовхування нога ставиться з п'ятки, кут між нею і доріжкою 65-75 градусів, нога трохи згинається в коліні і випрямляється в гомілко-ступному суглобі. Під час підготовки поштовхової ноги для відштовхування, махова нога відведена назад. Стрибун робить енергійний рух маховою ногою вперед угору. У кінці відштовхування стегно махової ноги займає горизонтальне положення, а гомілка рухається вперед, що сприяє збереженню рівноваги. Правильне відштовхування характеризується активною постановкою поштовхової ноги, виведення таза вперед,різнойменна маховій нозі рука рухається убік і трохи назад, а інша вперед-угору, кут відштовхування складає 79-80 градусів. Політ Спосіб «зігнувши ноги» найпростіший. Після відштовхування третину довжини стрибка стрибун перебуває в положенні »у кроці», потім піднімає поштовхові ногу до рівня махової і піднімає коліна зігнутих ніг до грудей, рухаючи руками уперед - вгору. Приземлення При приземленні стрибун випрямляє ноги якомога далі виносячи ступні. Результат стрибка визначається від лінії відштовхування до найближчої точки приземлення. Після приземлення стрибун повинен вийти зі стрибкової ями вперед, або вперед - в сторону. Результат стрибка визначається від лінії відштовхування до найближчої точки приземлення. Домашнє завдання. Опрацювати конспект. Дати відповідь на запитання: Стрибок в довжину з розбігу складається з _____________ фаз:

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 9 - 10 класів на 15.05.20 Тема: легка атлетика. Тип уроку: лекція. Задачі уроку: 1. Ознайомити учнів з правилами безпечної поведінки на уроках фізичної культури, зокрема легкої атлетики. 2. Дати загальне поняття про метання взагалі, та метання малого м»яча на дальність. Хід уроку. Вчитель. Інструкції що до техніки безпеки на уроках фізичного виховання Правила безпеки під час занять з фізичної культури та спорту поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу під час організації та проведення занять з фізичної культури та спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки). Заняття з фізичної культури та спорту у навчальних закладах проводяться відповідно до програми з фізичної культури, затвердженої МОН України. Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителями фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію. Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд та проведення занять з фізкультури і спорту під час прийому навчального закладу до нового навчального року дає комісія, створена відповідно до рішення виконкому райради. Переобладнання спортивних споруд та встановлення додаткового обладнання дозволяється тільки за узгодженням з представниками райради, районного управління освіти, пожежного нагляду та районної санепідемстанції. Для занять з фізкультури та спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо стану здоров'я. Висновок про стан здоров'я медперсонал доводить до відома вчителя фізкультури або особи, яка проводить заняття з фізкультури та спорту. На підставі цих даних учні розподіляються для занять фізкультурою на основну, підготовчу та спеціальну групи. Під час проведення занять з фізкультури та спорту як на уроках, так і в позаурочний час учні навчальних закладів користуються спеціальним спортивним одягом (спортивний костюм) та спортивним взуттям, що визначаються правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється. У спортивних залах має бути аптечка (на відкритих спортивних майданчиках - переносна аптечка) з набором медикаментів, перев'язувальних засобів для надання першої до лікарської допомоги у разі травм та пошкоджень. Під час проведення спортивних змагань у навчальному закладі забезпечувати медичне обслуговування. Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять встановлюється із розрахунку 2,8 м 2 на одного учня. Заповнювати зал понад встановлену норму не дозволяється. Підлоги спортивних залів має бути пружними, без щілин і заструпів, мати рівну, горизонтальну і неслизьку поверхню. Поверхня підлоги не повинна деформуватися від миття і до початку занять має бути сухою і чистою. Приміщення горища спортзалу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від горища зберігати в певному місці. На горищі не дозволяється влаштовувати склади спортивного інвентарю та навчального обладнання. Рубильники електромережі мають бути встановлені поза спортзалом. На всіх розетках мають бути зроблені написи про величину напруги та встановлені запобіжні заглушки. Температура в роздягальнях для дітей має бути не нижче за 18-20 °С; у спортивних залах не нижче за 15 °С і у душових - 25 °С. У спортивному залі на відповідному місці має бути розміщений план евакуації на випадок пожежі. Забороняється забивати наглухо і захаращувати двері запасних виходів із спортзалу. У кожному спортзалі має бути не менше двох пінних або порошкових вогнегасників. Вимоги безпеки перед початком занять: Роздягальні спортзалів мають бути відкриті за 10 хв. до занять. Черговий по класу приймає роздягальню і відповідає за чистоту і порядок у роздягальні. Вхід учнів у спортзал до початку занять забороняється. У роздягальні не штовхатися, усі речі розміщувати так, щоб вони не становили загрозу здоров'ю учнів. Учні 1-3-х класів роздягаються у своїх класах і в спортзал заводяться вчителем фізкультури. Вимоги безпеки під час проведення занять: • Суворо дотримуватись вимог техніки безпеки на уроках фізкультури. • Проводити заняття у спортзалі разом з учителем чи його заступником. • На уроці фізкультури учні повинні бути одягнені тільки у спортивну форму, нігті коротко обрізані, волосся підібране. • Взуття має бути з гумовою підошвою. •У місцях стрибків необхідно мати гімнастичні мати. • Не виконувати вправи на приладах без страхування. • Не стояти поблизу гімнастичного приладу під час виконання учнем вправ. • При виконанні вправ поточним методом слідувати з інтервалом. • При виконанні стрибків приземлення має бути м'яким з поступовим присіданням. • Не виконувати вправи, маючи вологі долоні. • Після занять потрібно мити руки з милом. • Бути уважним при виконанні вправ, переходах від приладу до приладу. • Перед виконанням вправ на приладах перевірити закручення гвинтів. • Спортивна форма завжди має бути чистою. • Взуття має відповідати розміру, що носить учень. • При поганому самопочутті, пошкодженнях, запамороченнях, болях в серці, печінці, шлунково-кишкових розладах терміново звертатись до викладача. Не дозволяється: • Заходити в спортивний зал без спортивною взуття. • Вживати жувальну гумку на уроці. • Носити на уроках фізкультури ланцюжки, обручки та годинники. • Штовхати у спину учня, який біжить попереду. • Підсідати під гравця, який вистрибує. • Робити підніжки, чіплятися за форму. • Переносити важкі прилади без дозволу вчителя. • Змінювати висоту приладів без дозволу вчителя. • Переходити від приладу до приладу без дозволу вчителя. 3.2. Під час занять з гімнастики: • Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з'єднаннях люфтів, коливань, прогинів. Деталі скріплень мають бути надійно закручені. • Робоча поверхня перекладини, брусів має бути гладенькою. Пластини для скріплення гаків розтяжок мають бути щільно прикручені до підлоги і заглиблені врівень з пологою. • Гімнастичні мати мають впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння. • Гімнастичний місток має бути побитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування. До занять гімнастикою допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки. Можливість отримання травм під час виконання вправ: • на несправних приладах; • без належної страховки; • без застосування гімнастичних матів; • а забруднених спортивних приладах, а також під час виконання вправ на приладах із вологими долонями. Вимоги безпеки до початку занять: • спортивне взуття має бути з неслизькою підошвою; • протерти жердину перекладини сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером; • перевірити надійність кріплення перекладини, коня і козла, стопорних гвинтів на брусах; • у необхідних місцях приготувати гімнастичні мати. Поверхня матів має бути рівною. Під час проведення занять: • не виконувати вправ на приладах без дозволу вчителя або його помічника, а також без страховки; • враховувати інструкції щодо приземлення під час виконання стрибків через прилади; • не стояти близько до учня, який виконує вправу на приладі; • не виконувати вправи з вологими долонями; • під час виконання вправ поточним методом слідкувати за оптимальністю інтервалів між учнями (з метою запобігання зіткнень). Дії у разі непередбачених обставин: • у разі появи в учня больових відчуттів у суглобах рук, почервоніння або потертості шкіри на долонях і поганого самопочуття припинити заняття і сповістити про це викладача; • у разі виникнення пожежі у спортзалі негайно припинити заняття і вивести учнів із залу, сповістити про пожежу адміністрацію і відповідальні органи, а самому вчителю безпосередньо почати ліквідацію пожежі; • якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні. Вимоги безпеки після закінчення занять: • прибрати спортивний інвентар у місце його зберігання; • протерти жердину сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером; • ретельно вимити руки і обличчя з милом. 3.3. Під час занять з легкої атлетики: • бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту, бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу; • ями для стрибків у довжину мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40 см. Пісок має бути чистим, розрівняним. Перед кожним стрибком пісок слід розрихлювати і вирівнювати; • метання спортивних приладів має проводитися з дотриманням мір безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика. Довжина секторів для приземлення спортивних приладів має бути не менш як 60 м. До занять допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки. Можливе отримання травм під час занять: • падіння на слизькому ґрунті або твердому покритті; • знаходження учня в зоні метання у момент кидка; • виконання вправ без розминки. Вимоги безпеки до початку занять: • одягнути спортивний костюм і взуття; • ретельно підготувати пісок у стрибковій ямі, перевірити у ній відсутність сторонніх предметів; • протерти ганчіркою прилади для метання. Під час занять враховують, що: • бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу; • можливі зіткнення команд, пов'язані з несподіваною зупинкою учнів; • стрибки не слід виконувати на вологому слизькому ґрунті, приземлюватись на руки під час стрибку; • у зоні метання не повинно бути учнів під час виконання кидка; • обов'язковим є подання команди на право виконати метання-приладу; • не треба стояти з правого боку від учня, який виконує метання; • підбирати прилади із зони метання без дозволу вчителя забороняється; • передавати прилади для метання кидком забороняється; • не залишати на місцях занять граблі та лопати; • перед метанням подивитися, чи немає людей у напрямку кидка. Дії у разі непередбачених обставин: • у разі поганого самопочуття учень повинен припинити заняття; • якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні. Правила техніки безпеки під час виконання фізичних вправ Під час занять фізичними вправами слід додержуватися правил техніки безпеки. Велике значення має підготовка місць занять, наявність підготовленого справного спортивного обладнання і інвентарю. Спортивні майданчики для занять фізичними вправами і рухливими іграми повинні бути розташовані на відстані не менше 10м від учбових корпусів та інших приміщень. Покриття майданчиків повинно бути рівним, без камінців та інших предметів. Особливі вимоги до обладнання спортивних залів. Підлога залу повинна бути рівною, пофарбованою, що дозволяє швидко проводити вологе прибирання. На початку занять підлога повинна бути не тільки чиста, але й суха. На вологій поверхні можна посковзнутися, особливо в спортивних і рухливих іграх, при бігу і стрибках. Для того, щоб не було травматизму, треба займатися в взутті на гумовій підошві. Взуття на шкіряній підошві слизьке навіть на сухій поверхні. Спортивне обладнання і снаряди повинні бути не пошкоджені і відповідати гігієнічним вимогам. При виконанні фізичних вправ інвентар повинен знаходитися в закріпленому положенні. Коло гімн. снарядів та під ними обов'язково треба покласти гімнастичні мати. Під час падіння або зіскоків вони запобігають різним пошкодженням. Під час бігу на короткі дистанції не можна перебігати на сусідню доріжку, це може привести до зіткнення учнів. Усі бігові змагання проводять при руху в одному напрямку. У стрибках треба чітко дотримуватися черги виконання . Особливої обережності потребує метання. Не можна знаходитися в місцях приземлення м'яча, гранати. Категорично забороняється на усіх заняттях порушувати дисципліну, виконувати вправи без дозволу вчителя. Легка атлетика • Бігти з прискоренням тільки по своїй доріжці. • В бігу на довгу дистанцію у повільному темпі не розмовляти, в кросі, де нерівна місцевість (камінці, дерева, які лежать, кущі) долати з підвищеною увагою. • Спочатку, ніж виконувати стрибки, треба перевірити правильність того, як положенні гімнастичні мати на місці приземлення. Якщо стрибки виконуються на спортивному майданчику потрібно перевірити готовність ями для стрибків (пісок повинен бути рихлим і рівним, брусок для відштовхування не повинен бути вище рівня землі). • Будь-який стрибок виконується після того, як попередній учень покине місце приземлення. • Метання виконується тільки в тому напрямі, який вказав вчитель. Не можна метати м'ячі і гранати в той час, коли учні збирають їх. 2.Метання. Метання мʾяча – складна рухова навичка, оволодіння якою для школярів дуже складне. Помічають, і це підтверджують багато вчителів фізичної культури, що з кожним роком серед учнів якість метання не росте, а навпаки поступово знижується. Так серед дівчат, особливо старших класів, складно виділити тих, хто добре засвоїв техніку метання. Та і серед юнаків, не рідко зустрічаються учні, які не вміють технічно правильно метати мʾяч чи гранату. Виникає питання, а що невже метальні рухи зараз втратили своє життєве значення? Звичайно ні. Вони залишаються гарним засобом для розвитку мʾязів плечового поясу. До того ж, рухи швидкісно-силового характеру, до яких відноситься метання, сприяє розвитку координації рухів, влучності. Ці параметри рухів мають велике значення в усіх рухових діях як школярів так і дорослих різних професій. Характерні риси метання малого м’яча і гранати 1. Граната важить 700 г, діаметр – 4,5 см; м’яч важить – 150 г, діаметр – 6 см. 2. М’ячик утримується трьома пальцями, а великий і мізинець підтримують його з боків. Гранату тримають за край ручки міцним хватом, мізинець під основою. 3. Метання здійснюється в коридор шириною 10 м, від криволінійної лінії довжиною 3,66 м. 4. Довжина розбігу 20-35 м (10-14 бігових кроків); попередня частина 15-23 м; заключна 8-14 м. 5. Швидкість розбігу 7-8 м/с. 6. Кількість кидкових кроків 4-6, довжина схресного кроку 200-280 см. 7. Спосіб відведення – дугою вперед, вниз, назад. 8. Кут вильоту 40°.

13.05.20. Фізична культура. Тема: послідовність виконання фізичних вправ. Під час дистанційного навчання учні самостійно виконують домашні завдання, багато з них самостійно займаються не тільки фізичною культурою, а й спортом. Для того щоб від виконання фізичного навантаження була користь і щоб не нашкодити своєму здоров’ю потрібно знати чітку послідовність у виконанні фізичних вправ. Послідовність у виконанні фізичних вправ: 1.Виконання вправ завжди розпочинається з вправ на поставу( може бути піднімання на носки з підніманням рук догори через сторони і т. д ). 2.Вправи для голови ( повороти, колові оберти). 3.Вправи для плечового поясу (повороти, відведення,колові оберти). 4.Вправи для тазостегнового суглобу ( нахили, колові оберти). 5.Вправи для ніг ( колові рухи в колінних ,піднімання на носки ,махи). 6.Стрибкові вправи з поступовим переходом на ходьбу. 7.Вправи для відновлення ( дихальні). Головне правило – вправи виконуємо зверху до низу , тобто з голови до ніг, не можна повертатися у зворотному напрямку, тобто якщо ви виконали вправи для тазо- стегнового суглобу, не можна повертатися на плечовий і т.д. При виконанні вправ силового характеру методом колового тренування, потрібно дотримуватися такого ж принципу, не можна виконувати декілька вправ на одну групу м’язів, потрібно вправи чергувати. Дотримуйтеся правил виконання вправ і будете здорові. З повагою ваш вчитель Тарасенко Т.М.

Конспект уроку з предмету Захист Вітчизни (медико-санітарна підготовка) для учнів 10-11 класів. На 08.05.20 Тема: Профілактика інфекційнихзахворювань Мета: розкрити поняття інфекційних захворювань, як від них вберегтись, прищіплювати любов до Батьківщини. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Хід уроку 1. Організаційнийетап 2. Актуалізаціяотриманихзнань та вміньлюдини. Повтореннявивченого на минулих уроках. 3. Мотиваціянавчальноїдіяльності. 4.Вивчення нового матеріалу Інфекці́йніхворо́би — розладиздоров'я людей, щоспричиняютьсяживимизбудниками (вірусами, різноманітнимибактеріями, найпростішими, грибками, гельмінтами, продуктами їхжиттєдіяльності (токсинами), патогеннимибілками (пріонами), здатніпередаватисявідзараженихосібздоровим і схильні до масовогопоширення. Інфекційніхворобихарактеризуються: • певноюетіологією (патоген абойоготоксини) • заразливістю, нерідко — схильністю до широкого епідемічногорозповсюдження • циклічністюперебігу • формуваннямімунітету Характерноюознакоюінфекційних хвороб є їхциклічність, тобтонаявність: • інкубаційногоперіоду, • продромального, • періодуактивнихпроявівхвороби, • реконвалесценції. Збудникиінфекційних хвороб, як ми бачиливище, передаютьсявідхворихздоровимрізними шляхами, тобто для кожноїінфекціїхарактернийпевниймеханізмпередачі. Механізмпередачіінфекції і покладений Л. В. Громашевського в основу класифікаціїінфекційних хвороб. За класифікацією Л. В. Громашевськогоінфекційніхворобиподіляються на чотиригрупи. I. Кишковіінфекції. Основнимджереломінфекції є хворалюдинаабобактеріоносій, щовиділяють з випорожненнямивеличезнікількостізбудників. При деякихкишковихінфекційнихзахворюванняхможливотакожвиділеннязбудника з блювотнимимасами (холера), з сечею (черевний тиф). Заразне початок проникає ворганізм через рот разом з їжеюабопитною водою, забрудненими у зовнішньомусередовищітимичиіншими способами. II. Інфекціїдихальнихшляхів. Джереломінфекції є хворалюдинаабобактеріоносій. Запальнийпроцес на слизовихоболонкахверхніхдихальнихшляхіввикликає кашель і чхання, щообумовлюємасовевиділеннязаразного почала з крапелькамислизу в навколишнєповітря. Збудникпроникає ворганізмздоровоїлюдини при вдиханніповітря, щоміститьзараженікрапельки. До інфекційдихальнихшляхіввідносятьсягрип, інфекційний мононуклеоз, натуральна віспа, епідемічнийменінгіт і більшістьдитячихінфекцій. III. Кров'яніінфекції. Збудникицієїгрупи хвороб маютьосновнулокалізацію в крові і лімфі. Інфекція з кровіхворогоможепотрапити в кров здоровоїлише за допомогоюкровосиснихпереносників. Людина, хвора інфекцієюданоїгрупи, для оточуючих за відсутностіпереносника практично не небезпечний. Винятком є чума (легенева форма), високозаразливий для оточуючих. До групикров'янихінфекційвідносятьсявисипний і поворотнийтифи, кліщовийрикетсіоз, сезонніенцефаліти, малярія, лейшманіози та іншіхвороби. IV. Інфекціїзовнішніхпокривів. Заразне початок зазвичайпроникає через пошкодженізовнішні покриви. До них відносятьсявенеричніхвороби, щопередаютьсястатевим шляхом; сказ і содоку, зараженняякимивідбувається при укусіхворимитваринами; правець, збудникякогопроникає ворганізмраневим шляхом; сибірськавиразка, щопередається прямим контактом відтваринабо через забруднені спорами предметипобуту; сап і ящур , при якихзараженнявідбувається через слизовіоболонки, та ін Слідзазначити, що при деякиххворобах (чумі, туляремії, сибірки та ін) може бути множинниймеханізмпередачіінфекції. Важлива роль в епідемічному, процесі-виникнення і поширенняінфекційнихзахворювань - належитьсоціальнимчинникам. У нашійкраїнібагатоувагиприділяється заходам, спрямованим на попередженняінфекційнихзахворювань. Профілактикаінфекційнихзахворюваньпредставляє комплекс різнихзаходів, середякихнайбільшважливезначеннямають: - підвищеннярівнясанітарноїкультуринаселення; - проведеннядержавнихзаходів, спрямованих на усунення причин, щосприяютьпояві та поширеннюінфекційниххвороб; - проведеннязаходівмедичного характеру. Умови харчування і якість харчових продуктів також мають велике значення в поширенні інфекції: вживання в їжу заражених продуктів може спричинити поширення тієї чи іншої інфекції. Знешкодження джерела інфекції (хворого або бактеріоносій) - важлива міра профілактики багатьох захворювань. В цілях профілактики, на харчових підприємствах, у тому числі громадського харчування, передбачено обов'язкове бактеріологічне та медичне обстеження вступників на роботу осіб і співробітників для своєчасного виявлення, ізоляції та лікування хворих та бактеріоносіїв. Серед заходів, спрямованих на розрив шляхів передачі інфекції, велику роль відіграє санітарний контроль своєчасної і раціональної очистки населених пунктів, водопостачання та каналізації, санітарного режиму на підприємствах громадського харчування, в дитячих установах, на промислових підприємствах і т.д. До цієї групи заходів відносяться дезінфекційні роботи в осередках інфекції та на різних об'єктах. Усі дезінфекційні заходи щодо часу проведення діляться на поточну дезінфекцію, яка здійснюється в оточенні хворого або бактеріоносій з метою знешкодження виділень, і на попереджувальну (профілактичну), яка проводиться планово, незалежно від наявності захворювань; об'єкт цієї дезінфекції-переважно місця загального користування 5. Закріплення Відповіді учнів на питання вчителя: - до інфекційних хвороб травної системи належать: А- гастрит Б- дизентерія В – сальмонельоз Г – холера. - повітряно-крапельним шляхом розповсюджуються: А –туберкульоз Б – запалення легень В –грип Г – дифтерія - ознаки дифтерії: А –нудота Б –пронос В- кашель Г-серцевий біль. - до кров»яних інфекцій відносяться: А- холеру Б-гепатит В-ВІЛ/снід Г-чуму. - щеплення допомагають уникнути таких хвороб: А-гастриту Б-ангіни В-поліомієліту Г-холециститу - до інфекцій дихальних шляхів належать: А-інфаркт Б-гепатит В-туберкульоз Г-грип. 6. Підсумок уроку. Домашнєзавдання. Оцінювання навчальних досягнень. Тема: Перша допомога при переломах та вивихах . Позначити правильні відповіді .(Кожна правильна відповідь 1 бал). 1.Перша допомога при переломі ребер: А- фіксація грудної клітини пов»язкою Б- фіксація грудної клітини шиною В –анестезія «зеленкою» Г – накладання компресу. 2.Перша допомога при вивиху: А – накладання шини Б – накладання тугої пов»язки В – фіксація кінцівки пов»язкою до тіла Г –вправляння суглоба. 3.Перша допомога при розтягуванні зв»язки: А – накладання шини Б – накладання фіксуючої тугої пов»язки В – накладання стерильної пов»язки Г – утримування травмованого місця руками. 4. Перша допомога при відкритому переломі: А – накладання шини на рану Б – накладання шини під раною В – накладання пов»язки без шини Г – накладання шини під рану із захватом двох суглобів 5. Ознаки вивиху плечового суглоба: А – підвищення температури Б – втрата рухомості кінцівки В – нудота Г – пронос. 6. Ознаки закритого перелому: А – наявність кровотечі Б – у полі зору зламані кістки В – біль і вигін кістки Г – підвищення температури.