25.05.20 Тестові завдання з фізичної культури для перевірки теоретичних знань з теми легка атлетика ( VІ триместр 9-10 класи). 1. Який вид спорту вважається «Королевою спорту»? а) спортивна гімнастика б) легка атлетика в) атлетична гімнастика. 2.Де зародилася легка атлетика? а) В Англії б) Греції в) Франції. 3.Яка форма одягу легкоатлета під час змагань? а) майка, труси, шиповки б) футболка, шорти, бутси в) спортивний костюм. 4. Які команди існують при виконання бігу з низького старту? а) «Увага», «Приготувалися», «Руш» б) «На старт», «Увага», «Руш» в) «Увага»,»На старт», «Руш». 5.Відмітьте види змагань, які не належать до легкої атлетики? а) ходьба б)сучасне п»ятиборство в) біг г) тріатлон д) десятиборство є) метання. 6. Назвіть основні складові елементів бігу. а) біг на дистанції б) нахил вперед в) старт г) стартовий розгін д) фінішування. 7.Як називається збільшення швидкості після старту? а) стартовий розгін б) прискорення г)старт 8. Які фізичні вправи включає в себе легка атлетика? а) стрибки б) метання в) багатоборство г) ходьба д) біг є) нахили 9.Назвіть способи стрибків у довжину з розбігу? а) стрибок у кроці б) «вигнувшись» в) «перекидний» г) «ножниці» д) «зігнувши ноги». 10. Яка контрольна вправа для визначення спритності? а) біг на 60 метрів б) «човниковий біг» 4х6м в) біг на 30м 25.05.20

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 9-10 класів на 22.05.20 Форма проведення: лекція Тема: легка атлетика. Задача уроку: ознайомити учнів з технікою виконання стрибка у висоту способом «переступання». Хід уроку. Техніка стрибка у висоту з розбігу спосіб "переступання" Вчитель. Цей стиль, хоч і є самим давнім з усіх стилів, але по своїй технічній простоті і малій вимогливості до місць приземлення застосовується в школах на фізкультурних заняттях для дітей, підлітків і юнацтва, які не займаються легкою атлетикою, а також на етапі початкових занять легкою атлетикою. Розгін складається з 6 - 8 бігових кроків, виконується під кутом до планки в 30-45°. Відштовхування виробляється далекою від планки ногою на відстані 70 - 80 см від проекції планки. Для визначення місця відштовхування треба стати боком до планки, витягнути махову руку, торкаючись кистю планки, - це і буде шукане місце відштовхування. При підборі розгону необхідно пам'ятати, що п'ять нормальних кроків ходьби складуть три бігові кроки. Поштовхова нога на місце відштовхування ставиться майже прямою, не слідує її занадто згинати в коліні. Мах виконується прямою ногою, яка у вищій точці може злегка зігнутися в коліні. Тулуб тримається вертикально, руки, злегка зігнуті в ліктьових суглобах, активно піднімаються вгору-вперед на рівень голови. Коли махова нога знаходиться над планкою, підтягується поштовхова нога, злегка зігнута в коліні. Махова нога опускається за планку, поштовхова нога переноситься через неї. У момент перенесення поштовхової ноги плечі обертаються у бік планки поштовхова рука відводиться назад, допомагаючи відвести плечі і тулуб від планки. Приземлення здійснюється на махову ногу боком, обертаючись грудьми до планки. Приземлятися можна до ями з піском, підведеної над поверхнею розгону або, в умовах залу, на стопку матів. Головне, щоб висота місця приземлення давала можливість після переходу через планку опустити майже пряму махову ногу на місце приземлення. Д.З. – назвіть етапи виконання стрибка у висоту способом «переступання».

Урок фізичної культури для учнів 9-10 класів Дата проведення 19.05.20 Тема: легка атлетика. Задача уроку : ознайомлення з технікою виконання стрибка у довжину з розбігу способом «зігнувши ноги». Хід уроку. Вчитель. Стрибок в довжину з розбігу складається з чотирьох фаз: Розбігу. Відштовхування. Польоту. Приземлення. Розбіг У хлопців довжина розбігу складає до 45м. (20-24) бігові кроки, у дівчат до 30-35 м.(18-22) кроки. Швидкість під час розбігу набирають поступово від початку до кінця розбігу. Початок розбігу характеризується великим нахилом тулубу, збільшенням довжини й частоти кроків, із наближенням до бруска нахил тулуба зменшується, темп кроків стабілізується, приріст швидкості зростає за рахунок довжини кроків. Останній крок розбігу найчастіше коротший за передостанній на 25-45 см. Відштовхування На брусок для відштовхування нога ставиться майже випрямленою активним рухом. На місце відштовхування нога ставиться з п'ятки, кут між нею і доріжкою 65-75 градусів, нога трохи згинається в коліні і випрямляється в гомілко-ступному суглобі. Під час підготовки поштовхової ноги для відштовхування, махова нога відведена назад. Стрибун робить енергійний рух маховою ногою вперед угору. У кінці відштовхування стегно махової ноги займає горизонтальне положення, а гомілка рухається вперед, що сприяє збереженню рівноваги. Правильне відштовхування характеризується активною постановкою поштовхової ноги, виведення таза вперед,різнойменна маховій нозі рука рухається убік і трохи назад, а інша вперед-угору, кут відштовхування складає 79-80 градусів. Політ Спосіб «зігнувши ноги» найпростіший. Після відштовхування третину довжини стрибка стрибун перебуває в положенні »у кроці», потім піднімає поштовхові ногу до рівня махової і піднімає коліна зігнутих ніг до грудей, рухаючи руками уперед - вгору. Приземлення При приземленні стрибун випрямляє ноги якомога далі виносячи ступні. Результат стрибка визначається від лінії відштовхування до найближчої точки приземлення. Після приземлення стрибун повинен вийти зі стрибкової ями вперед, або вперед - в сторону. Результат стрибка визначається від лінії відштовхування до найближчої точки приземлення. Домашнє завдання. Опрацювати конспект. Дати відповідь на запитання: Стрибок в довжину з розбігу складається з _____________ фаз:

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 9 - 10 класів на 15.05.20 Тема: легка атлетика. Тип уроку: лекція. Задачі уроку: 1. Ознайомити учнів з правилами безпечної поведінки на уроках фізичної культури, зокрема легкої атлетики. 2. Дати загальне поняття про метання взагалі, та метання малого м»яча на дальність. Хід уроку. Вчитель. Інструкції що до техніки безпеки на уроках фізичного виховання Правила безпеки під час занять з фізичної культури та спорту поширюються на всіх учасників навчально-виховного процесу під час організації та проведення занять з фізичної культури та спорту (на уроках, у гуртках фізичної культури, спортивних секціях, групах загальної фізичної підготовки). Заняття з фізичної культури та спорту у навчальних закладах проводяться відповідно до програми з фізичної культури, затвердженої МОН України. Уроки, заняття в гуртках, секціях повинні проводитися тільки вчителями фізичної культури або особами, які мають належну освіту та кваліфікацію. Дозвіл на введення в експлуатацію спортивних споруд та проведення занять з фізкультури і спорту під час прийому навчального закладу до нового навчального року дає комісія, створена відповідно до рішення виконкому райради. Переобладнання спортивних споруд та встановлення додаткового обладнання дозволяється тільки за узгодженням з представниками райради, районного управління освіти, пожежного нагляду та районної санепідемстанції. Для занять з фізкультури та спорту допускаються учні, які пройшли медичний огляд і не мають протипоказань щодо стану здоров'я. Висновок про стан здоров'я медперсонал доводить до відома вчителя фізкультури або особи, яка проводить заняття з фізкультури та спорту. На підставі цих даних учні розподіляються для занять фізкультурою на основну, підготовчу та спеціальну групи. Під час проведення занять з фізкультури та спорту як на уроках, так і в позаурочний час учні навчальних закладів користуються спеціальним спортивним одягом (спортивний костюм) та спортивним взуттям, що визначаються правилами проведення змагань з окремих видів спорту. Проводити заняття без спортивного одягу і спортивного взуття не дозволяється. У спортивних залах має бути аптечка (на відкритих спортивних майданчиках - переносна аптечка) з набором медикаментів, перев'язувальних засобів для надання першої до лікарської допомоги у разі травм та пошкоджень. Під час проведення спортивних змагань у навчальному закладі забезпечувати медичне обслуговування. Кількість місць у спортивному залі під час проведення занять встановлюється із розрахунку 2,8 м 2 на одного учня. Заповнювати зал понад встановлену норму не дозволяється. Підлоги спортивних залів має бути пружними, без щілин і заструпів, мати рівну, горизонтальну і неслизьку поверхню. Поверхня підлоги не повинна деформуватися від миття і до початку занять має бути сухою і чистою. Приміщення горища спортзалу потрібно утримувати в чистоті і замикати на замок. Ключі від горища зберігати в певному місці. На горищі не дозволяється влаштовувати склади спортивного інвентарю та навчального обладнання. Рубильники електромережі мають бути встановлені поза спортзалом. На всіх розетках мають бути зроблені написи про величину напруги та встановлені запобіжні заглушки. Температура в роздягальнях для дітей має бути не нижче за 18-20 °С; у спортивних залах не нижче за 15 °С і у душових - 25 °С. У спортивному залі на відповідному місці має бути розміщений план евакуації на випадок пожежі. Забороняється забивати наглухо і захаращувати двері запасних виходів із спортзалу. У кожному спортзалі має бути не менше двох пінних або порошкових вогнегасників. Вимоги безпеки перед початком занять: Роздягальні спортзалів мають бути відкриті за 10 хв. до занять. Черговий по класу приймає роздягальню і відповідає за чистоту і порядок у роздягальні. Вхід учнів у спортзал до початку занять забороняється. У роздягальні не штовхатися, усі речі розміщувати так, щоб вони не становили загрозу здоров'ю учнів. Учні 1-3-х класів роздягаються у своїх класах і в спортзал заводяться вчителем фізкультури. Вимоги безпеки під час проведення занять: • Суворо дотримуватись вимог техніки безпеки на уроках фізкультури. • Проводити заняття у спортзалі разом з учителем чи його заступником. • На уроці фізкультури учні повинні бути одягнені тільки у спортивну форму, нігті коротко обрізані, волосся підібране. • Взуття має бути з гумовою підошвою. •У місцях стрибків необхідно мати гімнастичні мати. • Не виконувати вправи на приладах без страхування. • Не стояти поблизу гімнастичного приладу під час виконання учнем вправ. • При виконанні вправ поточним методом слідувати з інтервалом. • При виконанні стрибків приземлення має бути м'яким з поступовим присіданням. • Не виконувати вправи, маючи вологі долоні. • Після занять потрібно мити руки з милом. • Бути уважним при виконанні вправ, переходах від приладу до приладу. • Перед виконанням вправ на приладах перевірити закручення гвинтів. • Спортивна форма завжди має бути чистою. • Взуття має відповідати розміру, що носить учень. • При поганому самопочутті, пошкодженнях, запамороченнях, болях в серці, печінці, шлунково-кишкових розладах терміново звертатись до викладача. Не дозволяється: • Заходити в спортивний зал без спортивною взуття. • Вживати жувальну гумку на уроці. • Носити на уроках фізкультури ланцюжки, обручки та годинники. • Штовхати у спину учня, який біжить попереду. • Підсідати під гравця, який вистрибує. • Робити підніжки, чіплятися за форму. • Переносити важкі прилади без дозволу вчителя. • Змінювати висоту приладів без дозволу вчителя. • Переходити від приладу до приладу без дозволу вчителя. 3.2. Під час занять з гімнастики: • Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з'єднаннях люфтів, коливань, прогинів. Деталі скріплень мають бути надійно закручені. • Робоча поверхня перекладини, брусів має бути гладенькою. Пластини для скріплення гаків розтяжок мають бути щільно прикручені до підлоги і заглиблені врівень з пологою. • Гімнастичні мати мають впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння. • Гімнастичний місток має бути побитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування. До занять гімнастикою допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки. Можливість отримання травм під час виконання вправ: • на несправних приладах; • без належної страховки; • без застосування гімнастичних матів; • а забруднених спортивних приладах, а також під час виконання вправ на приладах із вологими долонями. Вимоги безпеки до початку занять: • спортивне взуття має бути з неслизькою підошвою; • протерти жердину перекладини сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером; • перевірити надійність кріплення перекладини, коня і козла, стопорних гвинтів на брусах; • у необхідних місцях приготувати гімнастичні мати. Поверхня матів має бути рівною. Під час проведення занять: • не виконувати вправ на приладах без дозволу вчителя або його помічника, а також без страховки; • враховувати інструкції щодо приземлення під час виконання стрибків через прилади; • не стояти близько до учня, який виконує вправу на приладі; • не виконувати вправи з вологими долонями; • під час виконання вправ поточним методом слідкувати за оптимальністю інтервалів між учнями (з метою запобігання зіткнень). Дії у разі непередбачених обставин: • у разі появи в учня больових відчуттів у суглобах рук, почервоніння або потертості шкіри на долонях і поганого самопочуття припинити заняття і сповістити про це викладача; • у разі виникнення пожежі у спортзалі негайно припинити заняття і вивести учнів із залу, сповістити про пожежу адміністрацію і відповідальні органи, а самому вчителю безпосередньо почати ліквідацію пожежі; • якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні. Вимоги безпеки після закінчення занять: • прибрати спортивний інвентар у місце його зберігання; • протерти жердину сухою ганчіркою і зачистити наждачним папером; • ретельно вимити руки і обличчя з милом. 3.3. Під час занять з легкої атлетики: • бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту, бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу; • ями для стрибків у довжину мають бути заповнені піском, розпушеним на глибину 20-40 см. Пісок має бути чистим, розрівняним. Перед кожним стрибком пісок слід розрихлювати і вирівнювати; • метання спортивних приладів має проводитися з дотриманням мір безпеки, які унеможливлюють попадання приладів за межі майданчика. Довжина секторів для приземлення спортивних приладів має бути не менш як 60 м. До занять допускаються учні, які пройшли медогляд та інструктаж з техніки безпеки. Можливе отримання травм під час занять: • падіння на слизькому ґрунті або твердому покритті; • знаходження учня в зоні метання у момент кидка; • виконання вправ без розминки. Вимоги безпеки до початку занять: • одягнути спортивний костюм і взуття; • ретельно підготувати пісок у стрибковій ямі, перевірити у ній відсутність сторонніх предметів; • протерти ганчіркою прилади для метання. Під час занять враховують, що: • бігова доріжка має продовжуватись не менш як на 15-20 м за лінію фінішу; • можливі зіткнення команд, пов'язані з несподіваною зупинкою учнів; • стрибки не слід виконувати на вологому слизькому ґрунті, приземлюватись на руки під час стрибку; • у зоні метання не повинно бути учнів під час виконання кидка; • обов'язковим є подання команди на право виконати метання-приладу; • не треба стояти з правого боку від учня, який виконує метання; • підбирати прилади із зони метання без дозволу вчителя забороняється; • передавати прилади для метання кидком забороняється; • не залишати на місцях занять граблі та лопати; • перед метанням подивитися, чи немає людей у напрямку кидка. Дії у разі непередбачених обставин: • у разі поганого самопочуття учень повинен припинити заняття; • якщо учень отримав травму, треба негайно надати йому першу медичну допомогу, сповістити про нещасний випадок адміністрацію навчального закладу і батьків, і, у разі необхідності, відвезти потерпілого до лікарні. Правила техніки безпеки під час виконання фізичних вправ Під час занять фізичними вправами слід додержуватися правил техніки безпеки. Велике значення має підготовка місць занять, наявність підготовленого справного спортивного обладнання і інвентарю. Спортивні майданчики для занять фізичними вправами і рухливими іграми повинні бути розташовані на відстані не менше 10м від учбових корпусів та інших приміщень. Покриття майданчиків повинно бути рівним, без камінців та інших предметів. Особливі вимоги до обладнання спортивних залів. Підлога залу повинна бути рівною, пофарбованою, що дозволяє швидко проводити вологе прибирання. На початку занять підлога повинна бути не тільки чиста, але й суха. На вологій поверхні можна посковзнутися, особливо в спортивних і рухливих іграх, при бігу і стрибках. Для того, щоб не було травматизму, треба займатися в взутті на гумовій підошві. Взуття на шкіряній підошві слизьке навіть на сухій поверхні. Спортивне обладнання і снаряди повинні бути не пошкоджені і відповідати гігієнічним вимогам. При виконанні фізичних вправ інвентар повинен знаходитися в закріпленому положенні. Коло гімн. снарядів та під ними обов'язково треба покласти гімнастичні мати. Під час падіння або зіскоків вони запобігають різним пошкодженням. Під час бігу на короткі дистанції не можна перебігати на сусідню доріжку, це може привести до зіткнення учнів. Усі бігові змагання проводять при руху в одному напрямку. У стрибках треба чітко дотримуватися черги виконання . Особливої обережності потребує метання. Не можна знаходитися в місцях приземлення м'яча, гранати. Категорично забороняється на усіх заняттях порушувати дисципліну, виконувати вправи без дозволу вчителя. Легка атлетика • Бігти з прискоренням тільки по своїй доріжці. • В бігу на довгу дистанцію у повільному темпі не розмовляти, в кросі, де нерівна місцевість (камінці, дерева, які лежать, кущі) долати з підвищеною увагою. • Спочатку, ніж виконувати стрибки, треба перевірити правильність того, як положенні гімнастичні мати на місці приземлення. Якщо стрибки виконуються на спортивному майданчику потрібно перевірити готовність ями для стрибків (пісок повинен бути рихлим і рівним, брусок для відштовхування не повинен бути вище рівня землі). • Будь-який стрибок виконується після того, як попередній учень покине місце приземлення. • Метання виконується тільки в тому напрямі, який вказав вчитель. Не можна метати м'ячі і гранати в той час, коли учні збирають їх. 2.Метання. Метання мʾяча – складна рухова навичка, оволодіння якою для школярів дуже складне. Помічають, і це підтверджують багато вчителів фізичної культури, що з кожним роком серед учнів якість метання не росте, а навпаки поступово знижується. Так серед дівчат, особливо старших класів, складно виділити тих, хто добре засвоїв техніку метання. Та і серед юнаків, не рідко зустрічаються учні, які не вміють технічно правильно метати мʾяч чи гранату. Виникає питання, а що невже метальні рухи зараз втратили своє життєве значення? Звичайно ні. Вони залишаються гарним засобом для розвитку мʾязів плечового поясу. До того ж, рухи швидкісно-силового характеру, до яких відноситься метання, сприяє розвитку координації рухів, влучності. Ці параметри рухів мають велике значення в усіх рухових діях як школярів так і дорослих різних професій. Характерні риси метання малого м’яча і гранати 1. Граната важить 700 г, діаметр – 4,5 см; м’яч важить – 150 г, діаметр – 6 см. 2. М’ячик утримується трьома пальцями, а великий і мізинець підтримують його з боків. Гранату тримають за край ручки міцним хватом, мізинець під основою. 3. Метання здійснюється в коридор шириною 10 м, від криволінійної лінії довжиною 3,66 м. 4. Довжина розбігу 20-35 м (10-14 бігових кроків); попередня частина 15-23 м; заключна 8-14 м. 5. Швидкість розбігу 7-8 м/с. 6. Кількість кидкових кроків 4-6, довжина схресного кроку 200-280 см. 7. Спосіб відведення – дугою вперед, вниз, назад. 8. Кут вильоту 40°.

13.05.20. Фізична культура. Тема: послідовність виконання фізичних вправ. Під час дистанційного навчання учні самостійно виконують домашні завдання, багато з них самостійно займаються не тільки фізичною культурою, а й спортом. Для того щоб від виконання фізичного навантаження була користь і щоб не нашкодити своєму здоров’ю потрібно знати чітку послідовність у виконанні фізичних вправ. Послідовність у виконанні фізичних вправ: 1.Виконання вправ завжди розпочинається з вправ на поставу( може бути піднімання на носки з підніманням рук догори через сторони і т. д ). 2.Вправи для голови ( повороти, колові оберти). 3.Вправи для плечового поясу (повороти, відведення,колові оберти). 4.Вправи для тазостегнового суглобу ( нахили, колові оберти). 5.Вправи для ніг ( колові рухи в колінних ,піднімання на носки ,махи). 6.Стрибкові вправи з поступовим переходом на ходьбу. 7.Вправи для відновлення ( дихальні). Головне правило – вправи виконуємо зверху до низу , тобто з голови до ніг, не можна повертатися у зворотному напрямку, тобто якщо ви виконали вправи для тазо- стегнового суглобу, не можна повертатися на плечовий і т.д. При виконанні вправ силового характеру методом колового тренування, потрібно дотримуватися такого ж принципу, не можна виконувати декілька вправ на одну групу м’язів, потрібно вправи чергувати. Дотримуйтеся правил виконання вправ і будете здорові. З повагою ваш вчитель Тарасенко Т.М.

Конспект уроку з предмету Захист Вітчизни (медико-санітарна підготовка) для учнів 10-11 класів. На 08.05.20 Тема: Профілактика інфекційнихзахворювань Мета: розкрити поняття інфекційних захворювань, як від них вберегтись, прищіплювати любов до Батьківщини. Тип уроку: вивчення нового матеріалу Хід уроку 1. Організаційнийетап 2. Актуалізаціяотриманихзнань та вміньлюдини. Повтореннявивченого на минулих уроках. 3. Мотиваціянавчальноїдіяльності. 4.Вивчення нового матеріалу Інфекці́йніхворо́би — розладиздоров'я людей, щоспричиняютьсяживимизбудниками (вірусами, різноманітнимибактеріями, найпростішими, грибками, гельмінтами, продуктами їхжиттєдіяльності (токсинами), патогеннимибілками (пріонами), здатніпередаватисявідзараженихосібздоровим і схильні до масовогопоширення. Інфекційніхворобихарактеризуються: • певноюетіологією (патоген абойоготоксини) • заразливістю, нерідко — схильністю до широкого епідемічногорозповсюдження • циклічністюперебігу • формуваннямімунітету Характерноюознакоюінфекційних хвороб є їхциклічність, тобтонаявність: • інкубаційногоперіоду, • продромального, • періодуактивнихпроявівхвороби, • реконвалесценції. Збудникиінфекційних хвороб, як ми бачиливище, передаютьсявідхворихздоровимрізними шляхами, тобто для кожноїінфекціїхарактернийпевниймеханізмпередачі. Механізмпередачіінфекції і покладений Л. В. Громашевського в основу класифікаціїінфекційних хвороб. За класифікацією Л. В. Громашевськогоінфекційніхворобиподіляються на чотиригрупи. I. Кишковіінфекції. Основнимджереломінфекції є хворалюдинаабобактеріоносій, щовиділяють з випорожненнямивеличезнікількостізбудників. При деякихкишковихінфекційнихзахворюванняхможливотакожвиділеннязбудника з блювотнимимасами (холера), з сечею (черевний тиф). Заразне початок проникає ворганізм через рот разом з їжеюабопитною водою, забрудненими у зовнішньомусередовищітимичиіншими способами. II. Інфекціїдихальнихшляхів. Джереломінфекції є хворалюдинаабобактеріоносій. Запальнийпроцес на слизовихоболонкахверхніхдихальнихшляхіввикликає кашель і чхання, щообумовлюємасовевиділеннязаразного почала з крапелькамислизу в навколишнєповітря. Збудникпроникає ворганізмздоровоїлюдини при вдиханніповітря, щоміститьзараженікрапельки. До інфекційдихальнихшляхіввідносятьсягрип, інфекційний мононуклеоз, натуральна віспа, епідемічнийменінгіт і більшістьдитячихінфекцій. III. Кров'яніінфекції. Збудникицієїгрупи хвороб маютьосновнулокалізацію в крові і лімфі. Інфекція з кровіхворогоможепотрапити в кров здоровоїлише за допомогоюкровосиснихпереносників. Людина, хвора інфекцієюданоїгрупи, для оточуючих за відсутностіпереносника практично не небезпечний. Винятком є чума (легенева форма), високозаразливий для оточуючих. До групикров'янихінфекційвідносятьсявисипний і поворотнийтифи, кліщовийрикетсіоз, сезонніенцефаліти, малярія, лейшманіози та іншіхвороби. IV. Інфекціїзовнішніхпокривів. Заразне початок зазвичайпроникає через пошкодженізовнішні покриви. До них відносятьсявенеричніхвороби, щопередаютьсястатевим шляхом; сказ і содоку, зараженняякимивідбувається при укусіхворимитваринами; правець, збудникякогопроникає ворганізмраневим шляхом; сибірськавиразка, щопередається прямим контактом відтваринабо через забруднені спорами предметипобуту; сап і ящур , при якихзараженнявідбувається через слизовіоболонки, та ін Слідзазначити, що при деякиххворобах (чумі, туляремії, сибірки та ін) може бути множинниймеханізмпередачіінфекції. Важлива роль в епідемічному, процесі-виникнення і поширенняінфекційнихзахворювань - належитьсоціальнимчинникам. У нашійкраїнібагатоувагиприділяється заходам, спрямованим на попередженняінфекційнихзахворювань. Профілактикаінфекційнихзахворюваньпредставляє комплекс різнихзаходів, середякихнайбільшважливезначеннямають: - підвищеннярівнясанітарноїкультуринаселення; - проведеннядержавнихзаходів, спрямованих на усунення причин, щосприяютьпояві та поширеннюінфекційниххвороб; - проведеннязаходівмедичного характеру. Умови харчування і якість харчових продуктів також мають велике значення в поширенні інфекції: вживання в їжу заражених продуктів може спричинити поширення тієї чи іншої інфекції. Знешкодження джерела інфекції (хворого або бактеріоносій) - важлива міра профілактики багатьох захворювань. В цілях профілактики, на харчових підприємствах, у тому числі громадського харчування, передбачено обов'язкове бактеріологічне та медичне обстеження вступників на роботу осіб і співробітників для своєчасного виявлення, ізоляції та лікування хворих та бактеріоносіїв. Серед заходів, спрямованих на розрив шляхів передачі інфекції, велику роль відіграє санітарний контроль своєчасної і раціональної очистки населених пунктів, водопостачання та каналізації, санітарного режиму на підприємствах громадського харчування, в дитячих установах, на промислових підприємствах і т.д. До цієї групи заходів відносяться дезінфекційні роботи в осередках інфекції та на різних об'єктах. Усі дезінфекційні заходи щодо часу проведення діляться на поточну дезінфекцію, яка здійснюється в оточенні хворого або бактеріоносій з метою знешкодження виділень, і на попереджувальну (профілактичну), яка проводиться планово, незалежно від наявності захворювань; об'єкт цієї дезінфекції-переважно місця загального користування 5. Закріплення Відповіді учнів на питання вчителя: - до інфекційних хвороб травної системи належать: А- гастрит Б- дизентерія В – сальмонельоз Г – холера. - повітряно-крапельним шляхом розповсюджуються: А –туберкульоз Б – запалення легень В –грип Г – дифтерія - ознаки дифтерії: А –нудота Б –пронос В- кашель Г-серцевий біль. - до кров»яних інфекцій відносяться: А- холеру Б-гепатит В-ВІЛ/снід Г-чуму. - щеплення допомагають уникнути таких хвороб: А-гастриту Б-ангіни В-поліомієліту Г-холециститу - до інфекцій дихальних шляхів належать: А-інфаркт Б-гепатит В-туберкульоз Г-грип. 6. Підсумок уроку. Домашнєзавдання. Оцінювання навчальних досягнень. Тема: Перша допомога при переломах та вивихах . Позначити правильні відповіді .(Кожна правильна відповідь 1 бал). 1.Перша допомога при переломі ребер: А- фіксація грудної клітини пов»язкою Б- фіксація грудної клітини шиною В –анестезія «зеленкою» Г – накладання компресу. 2.Перша допомога при вивиху: А – накладання шини Б – накладання тугої пов»язки В – фіксація кінцівки пов»язкою до тіла Г –вправляння суглоба. 3.Перша допомога при розтягуванні зв»язки: А – накладання шини Б – накладання фіксуючої тугої пов»язки В – накладання стерильної пов»язки Г – утримування травмованого місця руками. 4. Перша допомога при відкритому переломі: А – накладання шини на рану Б – накладання шини під раною В – накладання пов»язки без шини Г – накладання шини під рану із захватом двох суглобів 5. Ознаки вивиху плечового суглоба: А – підвищення температури Б – втрата рухомості кінцівки В – нудота Г – пронос. 6. Ознаки закритого перелому: А – наявність кровотечі Б – у полі зору зламані кістки В – біль і вигін кістки Г – підвищення температури.

Конспект уроку з фізичної культури для учнів 9-11 класів на 06.05.20 Тема : легка атлетика. Тип уроку : лекція Задачі уроку: 1.Ознайомити учнів з правилами проведення змагань з легкої атлетики. 2.Провести тестування з легкої атлетики. Хід уроку. Вчитель. Спортивні змагання як явище соціального життя підпорядковуються основним принципам, що діють у будь-якій людській діяльності (праці, навчанні, мистецтві та ін.): гласність, порівнянність результатів і можливість практичного повторення досвіду. Гласність гарантується різносторонньою інформацією, присутністю глядачів. Це створює умови для суспільного контролю за поведінкою тих, які змагаються, Порівнянність результатів забезпечується дією правил змагань, об'єктивними способами реєстрації спортивних досягнень, рівністю умов для тих, які змагаються. Можливість практичного повторення досвіду у змаганнях визначається їх періодичністю, традиційністю, стабільністю календаря, правилами відбору і допуску до змагань. Цей принцип має значення не тільки для зростання і стабілізації на високому рівні спортивної майстерності, але й активізує всю діяльність змагання За характером змагання поділяються на особисті, командні й особисто-командні. Особисті змагання визначають переможців і призерів в особистій першості, а також зайняті місця серед решти учасників. Командні змагання визначають тільки переможців у командній боротьбі, не виявляючи особистої першості, а також визначають зайняті Місця серед решти команд. Особисто-командні змагання поєднують два попередніх, визначаючи як особисту, так і командну першість. За значенням змагання можуть бути кубкові, першість, чемпіонати. Кубкові змагання визначають переможця і нагороджують його перехідним кубком, проводяться щорічно або через рік. Першість проводиться щорічно для визначення першого місця і подальших місць. Чемпіонати визначають не тільки переможця, але й надають звання чемпіона, проводяться щорічно або через рік. Чемпіоном в якому-небудь виді спорту можна стати тільки на чемпіонаті відповідних змагань. Держкомспорту України розробляє і погоджує з Федерацією легкої атлетики календар проведення змагань на наступний спортивний сезон, враховуючи всі міжнародні змагання. Цей календар розсилається в обласні, міські і районні спортивні організації і, нарешті, в колективи фізичної культури вищих і середніх навчальних закладів і шкіл. Крім цього, можуть плануватись відомі спартакіади, окремі першості та матчеві зустрічі різних колективів фізичної культури. У спортивному календарі перераховуються всі майбутні змагання, в яких повинні взяти участь легкоатлети, вказуються міста, де будуть проходити змагання з метою, щоб місцеве керівництво заздалегідь підготувало спортивну базу і, обов'язково, відповідний інвентар і обладнання, якого нерідко не вистачає. Бажано, щоб в цьому документі були вказані прізвища головного судді і головного секретаря змагань, а також скільки судців буде обслуговувати дані змагання (приїжджих і місцевих), і яка кількість учасників буде на змаганнях. Документом, який визначає умови проведення конкретних змагань, їх правове оформлення, є Положення про змагання. Розробка Положення і своєчасна розсилка покладається на організацію, яка проводить ці змагання. Положення складається з таких розділів: 1) мета та завдання змагань; 2) місце та час проведення змагань; 3) керівництво змаганнями; 4) організація та учасники змагань; 5) програма змагань; 6) умови визначення особистої та командної першості; 7) система заліку, умови прийому команд та учасників змагань; 8) нагородження переможців; 9) терміни подання заявок. 1.Мета та завдання змагань. Метою змагань є оздоровлення населення засобами легкої атлетики, підвищення фізичної підготовленості та фізичного розвитку і на цій основі зростання спортивних результатів. Завданнями змагань можуть бути популяризація та пропаганда легкої атлетики, перевірка рівня навчально-тренувальної роботи, комплектування збірної команди для участі в наступних змаганнях, пошук здібної молоді з метою залучення її до занять легкою атлетикою. 2. Місце проведення змагань планується залежно від наявності спортивної бази, а також спортивного інвентаря і обладнання. В цьому розділі необхідно вказати о котрій годині розпочинаються змагання, особливо це має значення для міських, районних, обласних і змагань всеукраїнського рівня, які, як правило, проводяться два і більше дні. У перший день змагання слід планувати на другу половину дня, враховуючи, що команди можуть приїхати в день змагання, а в останній - змагання бажано проводити в першу половину дня, щоб учасники могли в цей день роз'їхатись по домівках. 3. Керівництво змаганнями покладається на організацію, яка їх проводить. Безпосереднє проведення змагань здійснює суддівська колегія, склад якої погоджується з відповідною федерацією легкої атлетики та президією цієї ж колегії суддів. 4. Організація та учасники змагань. У навчальному закладі у змаганнях беруть участь команди академічних груп, курсів та факультетів (інститутів). Змагання в школах можуть бути між паралельними класами, між командами класів на першість ніколи. У міських та районних змаганнях - збірні команди навчальних закладів, шкіл. У Положенні слід обумовити кількісний склад команди, вік, кваліфікацію спортсменів. 5. Програма змагань. В програмі змагань слід перерахувати всі види легкої атлетики, в яких будуть змагатись спортсмени. При складанні графіка змагань обов'язково слід врахувати можливості легкоатлетичної бази, на якій будуть проходити змагання (кількість бігових доріжок по прямій і по колу стадіону, кількість секторів для стрибків і метань). Для якісного складання графіка треба знати точний чисельний склад спортсменів з видів легкої атлетики, в яких будуть змагатись спортсмени, необхідно враховувати, що час, який необхідний для проведення одного забігу на коротких дистанціях і в бар'єрному бігу, складає 3-4 хв, на середніх дистанціях - 5-6 хв. Згідно Правил ФЛАУ на виконання спроби в стрибках і метаннях спортсменам надається одна хвилина. 6. Умови визначення командної і особистої першості (система заліку). В Положенні слід чітко вказати, за якою системою проводиться визначення командної першості. В Україні існують дві системи командного заліку - це місце кожного учасника за підсумком змагань і за таблицею очок ІААФ 1996 року. Кожний результат на змаганнях відповідає очкам. Змагання Держкомспорту проводиться по місцях 1-16 м, 1-24 м, 1-36 м при виконанні певного спортивного розряду або без нього. На змаганнях серед студентів і школярів можна встановити такий же командний залік, з першого по 16 місце, наприклад, перше місце 20 очок, друге - 16, третє - 14 і т.д. Можна встановити преміальні очки за виконання II розряду - 40 очок, І розряду - 70 очок. На нашу думку, більш об'єктивною є система визначення командної першості за таблицею очок 1996 р., можна користуватися таблицею очок 1986 року. Система заліку за таблицею очок в більшій мірі враховує рівень фізичної підготовленості, рівень результатів, вона доступніша в користуванні і, головне, результати всіх учасників можуть йти в залік командної першості. 7. Нагородження. З метою стимулювання занять легкоатлетичним спортом, підвищення інтересу до змагань та поліпшення особистих результатів бажано знайти можливість нагородити команди та учасників переможців у видах програми. Як правило, команди-переможці і призери нагороджуються перехідними або пам'ятними кубками, грамотами чи дипломами. Чемпіони і призери в особисті першості нагороджуються медалями або жетонами, грамотами або дипломами. Дуже важливо було б нагородити переможців змагань цінними призами, як це практикується на різних комерційних змаганнях. Виправдовує себе практика нагородження суддів та працівників спортивних споруд. 8. Умови прийому організацій і учасників. В положенні вказується, хто фінансує учасників під час змагань, хто виділяє кошти на приїзд команд і учасників, хто забезпечує харчування в дорозі (добові) та інші фінансові витрати (оплата суддів, оренда місць змагань, реклама). 9. Терміни подання заявок. Попередні заявки подаються в секретаріат головної суддівської колегії напередодні проведення змагань, не пізніше за одну добу, з метою, щоб суддівська колегія могла скласти графік проведення змагань. До заявки і перезаявки подаються не пізніше однієї години до початку змагань цього дня. Документом, який підтверджує дозвіл лікаря на участь в змаганнях, є іменна заявка, яка подається в головну суддівську колегію за одну добу до початку змагань. Положення - це закон про проведення змагань, тільки організація, яка проводить змагання, в разі необхідності, як виняток, ще до початку змагань має право внести в Положення окремі зміни. В такому випадку вона повинна своєчасно довести це до відома всіх організацій, які беруть участь у цих змаганнях. В залежності від мети, завдань, форм організації, складу учасників спортивні змагання поділяються на різні види: за значенням (підготовчі, відбірні, головні); за масштабом (районні, міські, регіональні, континентальні, Олімпійські ігри); за завданнями (контрольні, класифікаційні, показові); за характером організації (відкриті, закриті, традиційні, матчеві, кубкові та ін.); за формою заліку (особисті, командні, особисто-командні); за віковими категоріями учасників (дитячі, юнацькі, для дорослих, для ветеранів); за статтю (серед чоловіків або жінок); 8) за професійною орієнтацією учасників (шкільні, студентські тощо) . Обов’язки і права учасників легкий атлетика змагання заняття Всі спортсмени, які беруть участь у змаганнях, повинні знати Правила проведення змагань з легкої атлетики і їх виконувати, знати всі пункти Положення даного змагання. Практикою проведення змагань встановлено, що явка учасників на місце збору для реєстрації проводиться: для ходаків, бігунів, метальників, стрибунів у довжину і потрійним - за 20 хв, стрибунів у висоту - за 25 хв-30 хв, стрибунів з жердиною - за 40-50хв до початку змагань. Спортсмени, які беруть участь в стрибкових видах, мають право зробити декілька спроб для розмітки розбігу. Перед проведенням змагань з метань учасники мають провести 1-2 пробних кидків (обов'язково під наглядом суддів), а в метанні гранати і списа - розмітити розбіг. На виконання спроби у змаганнях з метань, стрибках у довжину і потрійному відводиться 1 хвилина, в стрибках з жердиною - 1,5 хвилини. Якщо учасник змагань показує технічну непідготовленість, рішенням керівника змагань або старшого судді він може бути знятим з змагань. Учасник змагань, який вийшов в наступне коло змагань, зобов'язаний взяти в ньому участь. Документом, котрий виправдовує неучасть в стартах, може бути довідка від лікаря змагань або інший документ, котрий підтверджує поважну причину, з якої спортсмен не може брати участь у змаганнях. У випадку, коли спортсмен заявлений на участь в декількох видах, які проводяться одночасно (наприклад, в бігу і в стрибках), представник команди повинен повідомити про це суддівську колегію, а учасник зобов'язаний взяти участь у змаганнях з бігу, потім в інших видах. При цьому учаснику дозволяється виконувати тільки ту кількість спроб, яка залишилась всім учасникам. У стрибках у висоту і потрійному такий учасник розпочинає змагання з тієї висоти, яка була на момент його явки на місце змагань. Якщо з яких-небудь причин не з'явився хтось на змагання із фіналістів, то на його місце не може претендувати жоден із спортсменів, який брав участь в попередніх змаганнях. Для того, щоб усі спортсмени мали більш-менш рівні умови в процесі змагань, визначається порядок виступу кожного спортсмена. З цією метою проводиться жеребкування, яке, як правило, доручається секретаріату, при якому можуть бути присутніми представники команд. В бігових видах жеребкування може проводитись безпосередньо на місці старту секретарем або його помічником. Порядок виходу учасників в наступне коло визначається Положенням, або регламентом і може реалізовуватись різними способами - в наступне коло відбираються за зайнятими місцями або за результатами забігів, допустивши до них 8 спортсменів (або 5-6 - за кількістю бігових доріжок), які показали кращі результати. На невеликих (районних, міських, а іноді й обласних) змаганнях через перевантаження спортсменів зразу проводяться фінальні забіги, в яких переможці змагань визначаються за кращими результатами. Вік учасників. В залежності від віку учасники поділяються на групи: Підліткова група (дівчата і хлопчики 11-13 років); Молодша шкільна група (дівчата і хлопчики 14-15 років); Старша шкільна група (дівчата і юнаки 16-17 років); Юнаки і дівчата до 18 років (станом на 31 грудня року проведення змагань); Група юніорів - спортсмени віком до 20 років(станом на 31 грудня року проведення змагань); Ветерани - чоловіки після виповнення 40 років, жінки після виповнення 35 років. Належність учасників до вікових груп визначається за роком народження. Спортсмени не мають право брати участь в змаганнях інших вікових груп. Участь учасників молодших вікових груп в змаганнях старших може бути дозволено, але тільки на особисту першість. Учасникам молодших вікових груп дозволяється брати участь у змаганнях дорослих на загальних підготовках. У змаганнях, які проводяться для даного віку, участь інших вікових груп не дозволяється. Сценарій відкриття і закриття змагань Порядок змагань. Він складається з таких частин: збір учасників, паради, шикування, рапорт особи, яка очолює парад, вітання когось із посадових осіб міста, області, ДСТ, підйом прапора, представлення команд і учасників, марш-парад учасників, початок змагань. Команди шикуються в колону по 2-4 особи, команду очолює капітан команди, він несе табличку з назвою. Форма учасників залежно від погодних умов: при теплій погоді - майка, труси, при холодній - тренувальні костюми. На правому фланзі шикуються судді, очолює колону суддів заступник головного судді. Звучать позивні спортивного маршу, учасники шикуються згідно зі сценарієм. Керівник параду доповідає організаційному комітету або ректорові навчального закладу чи директору школи про готовність до відкриття змагань, учасники вишикувані для участі в параді, доповідач при цьому називає своє спортивне звання, прізвище, ім'я, по батькові. Особа, яка приймає парад, вітається з учасниками змагань. За сценарієм з вітальним словом. Можуть виступити почесні гості, тривалість виступів повинна бути не більше 10-12 хвилин. Перед учасниками параду можуть бути продемонстровані показові виступи спортсменів, танцювальних гуртків. Після усіх привітань піднімається прапор змагань, його, як правило, піднімає кращій спортсмен цих змагань. Голова оргкомітету оголошує змагання відкритими і просить головного суддю приступити до виконання своїх обов'язків. Учасники параду проходять перед почесними гостями, інформатор представляє команди і кращих спортсменів, котрі є в її складі. Якщо парад відкриття змагань проходив після проведення декількох видів програми, бажано провести фінальні змагання і потім зробити нагородження перших переможців. Нагородження. Після проведення фінальних змагань переможців запрошують у відділ нагородження, де уточнюються усі анкетні дані, після цього суддя по нагородженню з членами оргкомітету виводять їх до п'єдесталу пошани. Інформатор змагання оголошує переможців, починаючи з третього, потім другого і останнім називає чемпіона змагань. При нагородженні обов'язково назвати прізвище, ім'я та по батькові тренерів переможців та призерів змагань. Для більшого естетичного забарвлення нагородження потрібно включити музичне оформлення. Закриття змагань. Після проведення останнього виду програми головний суддя змагань проводить збори представників команд разом з суддями і, якщо не було протестів з боку представників, затверджує результати змагань. Головний секретар змагань доповідає представникам команд про хід командної боротьби про кількість набраних очок командами і роздає особисті протоколи команд, в яких указані результати всіх учасників для звірки їх з результатами представників команд. Після нагородження переможців і призерів опускається прапор України, роблять це капітани команд. Бажано, щоб після змагань була подана інформація про них в місцеву газету і радіо. Доступність, відносна простота вправ, мінімум витрат дозволяють займатися різними видами легкої атлетики практично скрізь, і в сільській місцевості, і в міській. 2.Тести. Запитання 1 За рахунок яких рухів підсилюється відштовхування у стрибках? варіанти відповідей а - за рахунок розгинання тулуба б - за рахунок маху рук в - за рахунок поворотів Запитання 2 Яка контрольна вправа для визначення спритності? варіанти відповідей а -човниковий біг 4 х 9м б -біг на 30м в - біг на 60м Запитання 3 Які бігові дистанції класифікуються, як середні? варіанти відповідей а - 400м б- 800м в - 1000м г -15000м Запитання 4 Як називається збільшення швидкості після старту? варіанти відповідей а - старт б - прискорення в - стартовий розбіг Запитання 5 Що таке фізичний розвиток? А - варіанти відповідей Б -це рівень розвиток рухових умінь, навичок, фізичних якостей В - це процес зміни форм і функцій організму протягом життя Запитання 6 Відмітьте види змагань, які не належать до легкої атлетики? А- варіанти відповідей Б- ходьба В -сучасне п’ятиборство Г - біг Д- тріатлон Домашнє завдання. 1. Опрацювати лекцію,пройти тестування ( на блозі вчителя). 2. Дати відповіді на запитання: - за характером легкоатлетичні змагання поділяються .. - за значенням легкоатлетичні змагання можуть бути … - як називається документ,який визначає умови проведення змагань.

Конспект уроку для учнів 9-11 класів на 04.05.20 Тема : легка атлетика. Тип уроку: лекційно-практичний. Завдання: 1.Ознайомити учнів з історією розвитку бігу. 2.Записати у зошит та опрацювати комплекс ЗФП №2. Хід уроку. Вчитель. Тема уроку - Історія бігу у світі: від ритуального бігу цариці Хатшепсут до рекорду Кіпчоге. Наші спортивні заходи давно стали частиною історії бігу. І я подумала, чому б мені не розказати вам, як біг став спортивною дисципліною, коли відбувся перший марафон і чому марафон — це саме 42.195 км. Тож пристебніть ремені безпеки, ми вирушаємо в історичні мандри. Ритуальний біг і перші змагання Біг відомий людині ще з доісторичних часів, адже перші спроби полювання до винайдення зброї пов’язані насамперед з умінням довго і невтомно бігти, переслідуючи й виснажуючи здобич, а тренування з бігу були невід’ємною частиною військової підготовки. Тож біг можна вважати найдавнішим видом спорту. Біг мав особливе значення ще в Стародавньому Єгипті. Деякі древні рельєфні малюнки зображують фараонів під час здійснення ритуального бігу, який підтверджував силу й здатність правити. Найдавніший такий малюнок зображує ритуальний біг єгипетської цариці Хатшепсут (середина ІІ тис. до н. е.). Однак спортивною дисципліною біг став у Греції. У 776 році до н. е. в Олімпії відбулися перші Олімпійські ігри на честь бога Зевса. У програму ігор входили змагання з бігу на стадії (стадій — старовинна одиниця вимірювання, 1 стадій = 192.27 м). А у 708 році до н. е. до програми Олімпійських ігор увійшло п’ятиборство, яке також включало біг на короткі дистанції. Проте внаслідок завоювання Греції римлянами та поширення християнства Олімпійські ігри втратили своє значення, а в 394 році до н. е. взагалі були заборонені. Змагання з легкої атлетики у Великобританії та відновлення Олімпійських ігор Довгий час біг як самостійний вид спорту не розвивався, а перші сучасні змагання з легкої атлетики відбулися у великобританському містечку Регбі у 1837 році. Тоді студенти місцевого коледжу влаштували змагання з бігу на дистанцію 2 км. Спортивний захід мав успіх, тому в наступні роки відбувався вже в багатьох містах Великобританії. Та все ж таки ці змагання не були масовими. Ідея відродити Олімпійські ігри належить французькому барону П’єру де Кубертену, який вважав, що французи програли у франко-пруській війні через погану фізичну підготовку. На конгресі у Сорбонні в 1894 році було вирішено провести перші сучасні Олімпійські ігри в 1896 році в Афінах. Для організації цих ігор було створено Міжнародний олімпійський комітет. На перших сучасних Олімпійських іграх було введено нову дисципліну з легкої атлетики — марафон. До речі, ця дистанція була доступною лише для чоловіків, для жінок її ввели аж через 100 років, у 1984 році. Що ж таке «марафон» і чому саме 42.195 км? Шосейний забіг на 42.195 км назвали марафоном на честь грецького містечка Марафон, поблизу якого в 490 році до н. е. відбулась наймасштабніша битва в межах греко-перських воєн. За легендою, грецький воїн Фідіппід після битви пробіг без зупинок 42 км з Марафону до Афін, аби сповістити про перемогу греків над персами. Напередодні перших сучасних Олімпійських ігор відстань між Афінами та Марафоном було переміряно, і вона склала лише майже 35 км. Організатори склали свій маршрут, і дистанція марафону на змаганнях у 1896 році дорівнювала 40 км. Після перших ігор довжина марафонської дистанції щоразу змінювалась і залежала від маршруту. Зокрема, у 1908 році Олімпійські ігри відбувались у Великобританії, тоді маршрут марафону довжиною в 26 миль (41.843 км) вирішили прокласти від Віндзорського королівського замку до великого стадіону в Лондоні. Але коли маршрут проклали, виявилось, що він не дотягує до королівської ложі стадіону, тому його подовжили ще на 385 ярдів (352 м), таким чином довжина марафону склала 42.195 км. Однак офіційно цю довжину марафону World Athletics встановила лише в 1921 році. До речі, саме після Олімпійських ігор у Лондоні в регламенті з’явився пункт про заборону допомагати бігуну, який перебуває на дистанції. Оскільки тоді, у 1908 році, переможця — італійця П’єтро Доранді — було дискваліфіковано, тому що йому допомагали встати й довели до фінішу глядачі. Після відродження Олімпійських ігор біг став по-справжньому масовим видом спорту. Бігати почали не лише професійні спортсмени, а й любителі, які робили це не заради участі в олімпіаді та встановлення рекорду, а заради зміцнення здоров’я та задоволення. Перший марафон для любителів відбувся в 1897 році в Бостоні. Довжина дистанції тоді була 39.5 км, а здолали її 15 бігунів. Для порівняння сьогодні кількість учасників Бостонського марафону є фіксованою через велику кількість бажаючих і складає 30 000, а потрапити туди — задача з зірочкою та заповітна мрія багатьох бігунів. Слідом за марафоном для любителів у Бостоні, почали з’являтись аналогічні спортивні заходи в різних куточках світу. І сьогодні біг став настільки популярним і масовим, що кількість забігів у світі навіть неможливо порахувати. Під час Олімпійських ігор 1896 року перемогу на марафонській дистанції здобув грецький атлет Спірідон Луіс. Він пробіг 40 км за 2:58:50. Протягом наступних років час подолання марафонської дистанції поступово скорочувався. І сьогодні офіційний рекорд належить кенійцю Еліуду Кіпчоге, який пробіг Берлінський марафон у 2018 році за 2:01:39. Довгий час спортсмени та лікарі запевняли, що фізично неможливо пробігти 42.195 км менше, ніж дві години. Цю теорію насмілились спростувати організатори проекту Breaking2, які обрали трьох найшвидших атлетів і запропонували їм спробували «вибігти» марафон з двох годин. У 2017 році на гоночній трасі Формули-1 в Італії атлети Леліса Десіса з Ефіопії, Зерсенай Тадесе з Еритреї та Еліуд Кіпчоге з Кенії спробували пробігти марафон менше, ніж за дві години, і їм це не вдалося. Однак Еліуд Кіпчоге, який показав найкращий результат у цій гонці, не полишив мрію здолати межі можливого і таки зробив це. 12 жовтня 2019 року Кіпчоге пробіг марафон у Відні за 1:59:40. Щоправда цей рекорд є неофіційним, оскільки команда пейсерів, яка супроводжувала спортсмена на дистанції, постійно оновлювалась протягом забігу, а за правилами, для фіксації світового рекорду пейсери не повинні змінюватись. Біг — це стиль життя Кожного ранку я, ваша вчителька, пробігаю дистанцію 3000м. Отримую масу задоволення, тож запрошую вас до занять бігом. Біг став справжньою філософією й стилем життя. Щороку сотні тисяч спортсменів виходять на старти, долають обрані дистанції, трансформуються фізично й духовно та доводять собі, що меж не існує. Спробуй і ти! 1. Записати в зошит і кожного дня виконувати комплекс загально фізичної підготовки ( не плутайте з комплексом загально фізичних вправ). Комплекс ЗФП №2 - згинання і розгинання рук в упорі лежачи (дів.) -25раз; - підтягування з вису (хлопці) – 10-12 раз; - стрибки через коротку скакалку 3х50. Домашнє завдання. 1.Опрацювати конспект уроку (на блозі вчителя). 2. Дати відповіді на запитання: - що таке марафонський біг; - дистанція марафонського бігу; - в якому році для жінок була введена дистанція марафонського бігу? 3. Тиждень виконувати комплекс ЗФП №2.