Конспект  уроку

з предмету Захист Вітчизни (медико санітарна підготовка)

для учнів 11 класу

Тема заняття  : « Види кровотечі, їх класифікація. Перша допомога при внутрішній та зовнішній кровотечах  Техніка накладання кровоспинного джгута і закрутки. Техніка стискання судин для зупинки кровотечі».

Мета : дати початкову теоретичну інформацію про рани, кровотечі, їх класифікацію та методи надання першої допомоги.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Навчальні питання :

1. Перевірка домашнього завдання

2. Види кровотечі, їх класифікація

3. Перша допомога при кровотечах

5. Самостійна пізнавальна діяльність. Техніка накладання пов’язок та кровоспинного джгута

Учні повинні знати : правила та методи надання першої допомоги при пораненнях, кровотечах

Учні повинні уміти: надавати першу долікарську допомогу у випадках  кровотеч

Учні повинні засвоїти : поняття - кровотеча (артеріальна, венозна, капілярна, паренхіматозна), крововилив (зовнішній, внутрішній)

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

ІV Закріплення.

Знання і навички з надання першої медичної допомоги при різних ушкодженнях необхідні всім, тому що нещасний випадок може відбу­тися в будь-який час і за будь-яких обставин: у будинку, на вироб­ництві, на вулиці, під час заняття спортом тощо. Від того, наскільки правильно і вчасно буде надано першу медичну допомогу потерпі­лим, багато в чому буде залежати їхня подальша доля. У деяких випадках зволікання з наданням медичної допомоги може призвести до смерті потерпілого на місці пригоди. Іноді несвоєчасне, непра­вильне і невміле надання медичної допомоги може стати причиною всякого роду ускладнень чи навіть інвалідності.

Особливе значення має уміння надавати першу медичну допо­могу під час різних аварій і катастроф. У цьому випадку в короткий термін виникають різноманітні масові ураження людей. У перші хви­лини, а іноді й години («фаза ізоляції») у районі катастрофи може не виявитися медичних працівників чи їх буде зовсім недостатньо для надання медичної допомоги всім, хто її потребує. У цих умовах першочергового значення набуває подання першої медичної допомоги в порядку самодопомоги (самому собі) і взаємодопомоги (один одно­му). Чим швидше буде надано першу медичну допомогу, тим імовір­ніший успішний результат. Оптимальним терміном її надання вва­жається 30 хв. з моменту ураження. За даними статистики, при на­данні допомоги в зазначений термін ускладнення виникають у два рази рідше, ніж при наданні допомоги із запізненням. Смертність уражених при ненаданні цього виду допомоги взагалі потроюється. У другій частині посібника наведено правила надання першої медичної допомоги потерпілим при ушкодженнях, що найчастіше зустрічаються як у повсякденному житті, так і при виникненні НС.

Кровотеча. Види кровотеч і способи їхнього зупинення

При всякому пораненні ушкоджуються кровоносні судини, тому воно супроводжується кровотечею. Причини кровотечі — пошкодження цілості кровоносних судин внаслідок механічного або патологічного порушення. Кровотечі бу­вають зовнішні, коли видно місце, звідки тече кров, і внутрішні, коли кров виливається у внутрішні порожнини чи тканини. Кровотеча може бути невеликою і для її зупинення досить накладеної пов'язки, вона також може бути дуже сильною, загрозливою для життя. У цьому випадку необхідно використовувати спеціальні способи зупинення кровотечі, які по­винні бути здійснені негайно.

Залеж­но від виду пошкоджених кровоносних судин кровотечі бувають артеріальні, венозні та капілярні.

Артеріальна кровотеча, що виникає при ушкодженні артерії, пізнається за яскраво-червоним кольором крові, що виштовхується із судини струменем, у вигляді фонтана. Артеріальна кровотеча не­безпечна для життя, тому що за короткий проміжок часу людина може втратити велику кількість крові. Венозна кров має тем­но-червоне забарвлення, витікає з рани безперервно і повільно. При капілярній кровотечі кров виділяється краплями або сочиться з усієї поверхні рани.

Кровотечу необхідно якнайшвидше зупинити. Капілярна кро­вотеча добре зупиняється стисною пов'язкою, перед чим шкіру навколо рани обробляють розчином йоду, спирту, горілки, одеколону. Якщо з рани виступає сторонній предмет, його треба локалізувати і закріпити, для цього необхідно зробити у пов'язці отвір, інакше цей предмет може ще глибше проникнути всередину і викликати ускладнення. Венозну кровотечу теж зупинити не дуже важко. Іноді досить підняти кінцівку, максимально зігнути її в суглобі, обробити шкіру навколо рани, накласти стис­ну пов'язку і забинтувати.

Для зупинення артеріальної кровотечі існує кілька способів.

Пальцеве притискання артерії.

Оскільки кров тече в напрямку від серця, кровотечу можна зупи­нити, притиснувши артерію вище від місця поранення. Найлегше це зробити там, де артерія проходить поблизу кістки чи над нею. На­приклад, якщо рана розташована на передпліччі, артерію можна при­тиснути до плечової кістки з внутрішнього боку плеча, знайти попе­редню її пульсацію. Спочатку потрібно вивчити цей спосіб на собі чи на комусь іншому і знаходити артерію за її пульсацією (мал. 7).

При рані на стегні стегнову артерію знаходять у верхній частині стегна під пахвинною складкою і притискують її кулаком (мал. 8).

При кровотечі з рани, розташованої на шиї, сонну артерію при­тискують на боці поранення нижче від рани, - по можливості, стискають пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять тампонування.. Пульсацію можна знай­ти збоку від трахеї (мал. 9).

      

Мал. 7. Пальцеве притискання артерії    Мал. 8. Пальцеве притискання артерії   Мал. 9. Пальцеве притисканняпри кровотечі з рани передпліччя      при кровотечі з рани на стегні ,   при кровотечі  артерії з рани на шиї

Варто мати на увазі, що притискання артерії до кістки вимагає значних зусиль, і пальці швидко стомлюються. Навіть дуже сильна людина не може цього робити понад 15—20 хв. Місця притиснення артерій показані на мал. 10.

           

Мал. 10. Найзручніші місця (1—12) притискання артерій

Найнадійнішим методом тимчасової зупинки артеріальної кровотечі з по­ранених кінцівок (рук чи ніг) є накладення гумового джгута (трубки) (див. мал. 11). Джгут являє собою гумову трубку чи смуж­ку з гачком на одному кінці і лан­цюжком на іншому. Кінців­ку в місці накладання джгута обгортають марлею, рушником чи іншою ткани­ною, підіймають, джгут розтягують і роблять ним 2—3 оберти навколо кінців­ки. Кінці джгута скріплюють за допомогою ланцюжка з крючком, а в разі їх відсутності — зв'язують (рис. 5.4). Якщо джгут накладено правильно, пульс нижче місця накладання зникає.

Мал. 11. Гумовий джгут               

Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, а взимку — однією годиною, у протилежному випадку кінцівка мертвіє. Якщо протягом цього часу немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2,0 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому зменшують іншими методами (наприклад, тампоном), а потім знову затягують джгут, трохи відступивши від попереднього місця його накладання.

У разі відсутності джгута накладають закрутку з пояса, рушника, хустки або іншого матеріалу, який не туго зав'язують навколо кінцівки. В петлю встав­ляють палицю і закручують. Для того щоб не пошкодити шкіру, під закрутку необхідно підкласти бинт чи іншу тканину.

Після накладання джгута чи закрутки потерпілого потрібно якомога швид­ше доставити в медичний заклад.

При пораненні кінцівок артеріальну кровотечу зупиняють на­кладенням чи закрученням джгута вище від місця поранення, за мож­ливості ближче до нього. Місця накладення чи закручення джгута показано на мал. 12.

Мал. 12. Накладання джгута: 1) на гомілку; 2) на стегно; 3) на передпліччя;

4) на плече; 5) на плече високо з прикріпленням до тулуба;

6) на стегно високо з прикріпленням до тулуба

Мал. 13. Припинення артеріальної кровотечі закрученням:

а — зав'язування вузла; б — закручування за допомогою палички;

в — закріплення палички

Зупинення кровотечі за допомо­гою закручення.

При наданні само - і - взаємодо­помоги в осередках аварій і катаст­роф навряд чи можна розраховува­ти на наявність кровоспинних джгутів, тому використовують за­кручення. Накладення закручення полягає в тому, що кінцівку вище від місця поранення обв'язують скрученою у вигляді джгута хуст­кою, мотузкою тощо, а потім, про­сунувши в утворене кільце ціпок або якийсь предмет, обертають його доти, поки кінцівка не виявиться перетягнутою, а кровотеча зупинить­ся (мал. 13).

Гумовий джгут беруть за кінці, трохи розтягують, обводять навко­ло кінцівки 2—3 рази, попередньо підклавши під нього тканину, і зак­ріплюють одне з кілець ланцюжка за гачок (мал. 14).

        

Мал. 14. Етапи (а—г) накладення гумового джгута Мал. 15. Використання поясного ременя чи джгута:

а, б, в, г, — етапи накладення поясного ременя як джгута;

д, є — підготовка подвійної петлі заздалегідь

Якщо рана розташована біля ос­нови кінцівки (верхня частина пле­ча чи стегна), джгут накладають у вигляді вісімки: охопивши кінцівку 2—3 обертами джгута, обводять його навколо тулуба і фіксують. Імпрові­зованим джгутом може служити поясний ремінь (мал. 15).

Потерпілого із закрученим джгутом після накладення на рану пов'язки терміново відправляють у лікувальний заклад для остаточного зупинення крово­течі. Варто пам'ятати, що джгут можна трима­ти не більш як 1 — 1,5 год, інакше настане змертвіння тканин. Якщо цей термін минув, а потерпілому не нада­но лікарську допомогу і кровотеча відновила­ся, необхідно знову пе­редавити артерію. Для контролю за терміном, що пройшов після на­кладення джгута, до нього чи під ним прикріпляють записку (бирку) із зазначенням дати, години і хвилини його накладення.

При пораненнях кінцівок можливе тимчасове зупинення крово­течі шляхом максимального згинання кінцівки і фіксації її в цьому положенні. Так, при пораненні гомілки в підколінну ямку кладуть валик, зроблений з вати і марлі, ногу згинають у колінному суглобі до кінця і в такому положенні фіксують ременем, бинтом, рушни­ком, косинкою. Такий самий спосіб використовують при пораненні передпліччя. Руку згинають у ліктьовому суглобі.

При пораненні стегна у верхній його частині, коли джгут накла­сти неможливо, ватно-марлевий валик кладуть у пахвинну ділянку, а стегно максимально притискають до живота і фіксують (мал. 20).

Мал. 16      

Кровотеча з вени пізнається за темно-червоним, вишневим ко­льором крові, що випливає з рани струменем, але повільно, спокійно, без поштовхів. Така кровотеча може бути значною, однак для її зу­пинення, як правило, достатньо накладення пов'язки і надання ушкодженій частині тіла підвищеного положення.

Капілярна кровотеча виникає при ушкодженні дрібних крово­носних судин (капілярів). При такій кровотечі кров тече по всій поверхні рани як з губки. Така кровотеча, як правило, не буває силь­ною і для її зупинення досить накласти звичайну пов'язку. При капілярній кровотечі з рани кінцівки їй слід надати на якийсь час підви­щеного положення. Якщо пов'язка просякає, накласти стисну пов'язку. Для цього, не відкриваючи рани, поверх марлі, якою вона закрита, накласти тугий жмут вати чи хустку і туго забинтувати поранене місце так, щоб цей жмут щільно придавив рану.

Внутрішню кровотечу визначають за раптовою блідістю облич­чя, зблідненням і похолоданням кистей і стоп, за частішанням і ос­лабленням наповнення пульсу. Виникає запаморочення, шум у ву­хах, з'являється холодний піт, потім настає непритомність. Внутріш­ня кровотеча може бути, наприклад, при забитій травмі живота внас­лідок розриву печінки чи селезінки (зовнішні ушкодження можуть бути відсутні). При перших ознаках внутрішньої кровотечі потрібно негайно направити потерпілого в лікувально-профілактичний зак­лад. За можливості на ділянку тіла, де припускається внутрішня кро­вотеча, варто накласти гумовий міхур, пластиковий мішок із льодом або холодною водою.

Закріплення.

Позначте правильні відповіді.

1.Якщо при кровотечі кров  потрапляє на шкіру,то це кровотеча:

А-зовнішня

Б-внутрішня

И-артеріальна

Г-венозна.

2. При артеріальній кровотечі накладають:

А-покривну пов»язку

Б-компресну пов»язку

В-лейкопластир

Г-здавлюючу пов»язку.

3. Кровотечу на артерії  кінцівок можна зупинити:

А-накладанням джгута

Б-накладанням закрутки

В-опусканням кінцівки

Г-накладанням йодової пов»язки.

4. Джгут накладають:

А-при артеріальній кровотечі

Б-при внутрішній кровотечі

В-при венозній кровотечі

Г-при капілярній кровотечі.

Домашнє завдання.

 Дати відповіді на запитання.

1.Які види кровотечі вам відомі.

2.Які способи тимчасової зупинки кровотечі ви знаєте.

   Практика.

 Показати як правильно накласти джгут.