Інфомація з  медико - санітарної підготовки

Конспект  уроку

з предмету Захист Вітчизни (медико санітарна підготовка)

для учнів 11 класу

Тема заняття:

«Поняття про переломи кісток і їх ознаки. Види переломів. Вивихи. Табельні та підручні засоби іммобілізації. Накладання шин  при переломах плеча, передпліччя, стегна, гомілки.  Правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях».

Мета : надати учням початкові теоретичні знання про переломи та вивихи, їх ознаки та надання першої допомоги.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Навчальні питання :

1. Поняття про переломи кісток і їх ознаки. Види переломів (10 хв.)

2. Табельні та підручні засоби іммобілізації. Накладання шин (10 хв.)

3. Правила транспортування потерпілих при різноманітних ушкодженнях та пораненнях (5 хв.)

4. Поняття про вивихи. Перша допомога.

5. Самостійна пізнавальна діяльність учнів (10 хв.)

Учні мають знати :

правила та методи надання першої допомоги при переломах, вивихах.

Учні повинні уміти :

надавати першу долікарську допомогу у випадках виникнення перелому, вивиху, травматичного шоку.

Учні повинні засвоїти :

поняття - перелом (відкритий, закритий), вивих, травматичний шок, іммобілізація, транспортування

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

ІV Закріплення

Унаслідок сильного удару, падіння тощо може статися перелом кісток.

Перелом — це порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті переломи, коли не відбувається пошкодження шкіри, та відкриті, коли зламана кістка виходить назовні.

Ознаки: біль постійний чи такий, що виникає в разі навантаження на ушко­джену кінцівку або при обмацуванні місця перелому, неможливість рухів в ушкодженій ділянці, зміна форми частини тіла (кінцівки) в ділянці перелому, крововиливи, ненормальна рухомість кістки в місці перелому. При цьому може мати місце неприродне положення кінцівки чи її викривлення в не­звичному місці.

Загальний стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути досить важким (особливо в разі переломів кісток черепа, таза, стегна тощо), часто підвищується температура тіла.

Слід пам'ятати, що деякі з перелічених ознак іноді можуть бути відсутні. Тому, коли є підозра на перелом, пошкодження слід розцінювати як перелом і надавати потерпілому відповідну допомогу.

Головним завданням надання першої медичної допомоги є забез­печення нерухомості місця перелому, що зменшує біль і запобігає подальшому зсуву уламків.

Допомога полягає в забезпеченні повного спокою пошкодженої частини тіла (кінцівки) та усуненні рухомості уламків кісток у місці перелому. Для цього потрібно іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її не­рухомою. Це досягається накладанням утримуючої пов'язки або ще краще — транспортної шини. Стандартні готові шини бувають металеві (дротяні чи з сітки) та дерев'яні. Для транспортної іммобілізації найкраще користуватися готовими стандартними шинами, в разі їх відсутності шини виготовляють самі. їх можна зробити з будь-яких матеріалів або предметів, які можна знайти на місці нещасного випадку — палиці, дошки, дранки, кори дерева, очерету, ціпок, тростина, лижі, парасолька, фанера, лінійка, пучки лозин, соломи тощо. Головна вимога — достатня довжина та міцність шини.

Якщо важко визначити, чи є перелом, — краще накласти шину.

При відкритому переломі кінцівки варто розрізати штанину чи рукав по швах, зупинити кровотечу, накласти на рану пов'язку і по­чати накладення шини.

При закритому переломі шини накладають поверх одягу.

Шини найкраще накладати на оголене тіло, але якщо зняття одягу завдає біль чи створює інші проблеми, можна накласти шину поверх одягу. У випад­ку накладання на оголену частину тіла шину потрібно обгорнути ватою чи тканиною, особливо там, де вона прилягає до виступів кісток. Шина повинна щільно прилягати до пошкодженої частини тіла.

Обов'язковим правилом при накладанні шини є: забезпечення нерухомості принаймні двох суглобів, одного вище від місця перело­му, другого — нижче від місця перелому, а при переломі великих кісток — навіть трьох. Наприклад, при переломі стегна потрібно фіксувати кульшовий, колінний і надп'ястково-гомілковий суглоби, при переломі плеча — плечовий, ліктьовий і променево-зап'ястковий.

  Тому основне правило іммобілізації більшості переломів — накладена шина повинна одночасно охоплювати не менше ніж два суглоби — вище та нижче від місця перелому (див. мал. 19). У разі відкритого пере­лому місце навколо рани змазують йодом, на рану накладають сте­рильну пов'язку і потім накладають шину. Тільки після накладання транспортної шини потерпілого з переломом кісток можна перево­зити в медичний заклад.

Мал. 19. Приклади накладання шини при переломі: а) передпліччя; б) гомілки; в) стегна.

Переломи деяких кісток вимагають особливого підходу до на­дання першої допомоги.

Переломи ключиці виникають від удару, а також від падіння впе­ред чи на витягнуту руку.

Ознаки: ключиця стає мовби коротшою, біль у місці перелому, плече і вся рука приспущені донизу, рухи руки обмежені.

Допомога. В пахвову ямку кладуть великий жмут щільно скрученої вати, руку згинають у лікті під прямим кутом і щільно прибинтовують до тулуба, передпліччя підвішують на косинці до шиї (див. 20).

Мал. 20. Іммобілізація в разі перелому ключиці

Переломи ребер виникають в результаті ударів чи в разі здавлювання грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.

Ознаки: різко виражений біль у місці перелому, що посилюється під час вдихання повітря, кашлю, рухах грудної клики. Коли одночасно пошкоджена плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема). В таких випадках під час прощупування під шкірою відчувається потріскуван­ня бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові.

Допомога. Накласти тугу пов'язку навколо нижньої частини грудної кліт­ки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Для зменшення болю можна дати потерпілому знеболювальну таблетку. Допомога при пошкоджен­ні при цьому внутрішніх органів описана в пп. 5.2.3. Перевозити потерпілого необхідно сидячи.

Переломи хребта надзвичайно небезпечні, особливо в тих випад­ках, коли пошкоджується спинний мозок. Такі переломи можливі в результаті падіння з висоти чи притискання важким предметом.

Ознаки: різкий біль в ділянці виступаючих позаду відростків, неможли­вість рухів в ділянці хребта. Коли внаслідок перелому пошкоджено спинний мозок, то спостерігається параліч кінцівок, втрата чутливості тіла нижче міс­ця перелому, розлад функцій тазових органів (затримка сечі та калу).

Допомога. Потерпілого необхідно дуже обережно піднімати та переноси­ти. Не Допускати згинання хребта, тому що в цьому випадку можна пошкоди­ти спинний мозок. Найважливіше — забезпечити нерухомість хребта. Для цього потерпілого кладуть на ноші з жорсткою поверхнею в положенні на животі; під плечі та голову підкладають валик. Для того щоб покласти потер­пілого на ноші, спершу потрібно обережно повернути його вниз животом, а потім двоє-троє людей одночасно піднімають його і кладуть на ноші, не допускаючи при цьому згинання хребта. Можна перед тим, як піднімати потер­пілого, підкласти під нього дошку.

При переломі шийної частини хребта голову у потерпілого, який лежить долі, фіксують ватною пов'язкою у вигляді нашийника або великої підкови довкола голови, а потім кладуть його на ноші.

Переломи кісток тазу виникають від сильного стискання тазу, наприклад, між стіною та транспортним засобом, що рухається, а також під час падіння з висоти. Переломи нерідко супроводжують­ся пошкодженням тазових органів (сечового міхура, прямої кишки та інших).

Ознаки. Потерпілий не може стояти, ходити, а лежачи — не може підняти витягнуту ногу; в місці перелому з'являється припухлість, сильні болі, крово­виливи в пахову ділянку та порожнину. Як правило, потерпілий лежить в позі «жабки», на спині з розведеними напівзігнутими ногами. Такі переломи здат­ні викликати дуже тяжкий загальний стан (шок).

Допомога. Покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, його ногам надати положення «жабки», для чого під коліна підкласти товсті вали­ки. Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхні частини сте­гон і терміново доставити потерпілого в медичний заклад.

Перелом кісток черепа, як правило, супроводжується пошкоджен­ням м'яких тканин голови та головного мозку.

Допомога. Потерпілого з будь-якою травмою черепа, яка супро­воджується загальним розладом, необхідно обережно доставити в медичний заклад. Непритомність потерпілого не є перешкодою для транспортування.

Для накладення шинної пов'язки на стегно необхідно мати при­наймні дві великі шини. Одну з них накладають на зовнішню поверх­ню ушкодженої кінцівки. Шина повинна бути такої довжини, щоб один її кінець розташовувався під пахвою, а інший дещо виступав за стопу. Другу шину накладають на внутрішню поверхню ноги. Одним кінцем шину укладають від промежини, інший повинен виступати за край стопи (підошви). Потім шини примотують до стегна і гомілки. Після цього широким бинтом, ременем, рушником (можна зшити по довжині два рушники) верхню частину зовнішньої шини прибинто­вують до тулуба. Щоб шина не давила на тканини і не заподію­вала болю, у пахвинній ділянці промежини між кінцем шини і тілом роблять прокладки з товстого шару вати. Ватою обкладають також кісткові виступи колінного і надп'ятково-гомілкового суглобів (мал. 21).

Мал. 21. Іммобілізація перелому за допомогою дощечок

При переломі гомілки можуть бути зламані одна чи дві кістки. Порядок і принципи надання першої медичної допомоги такі самі, як при переломі стегна (мал. 22).

Іммобілізацію перелому плеча найзручніше зробити за допомо­гою сходової шини (мал. 23).

За відсутності сходової шини варто використовувати підручні матеріали (мал. 24).

Ушкоджене плече разом із шинами необхідно прибинтувати до тулуба.

При переломі передпліччя діють так, як показано на мал. 25.

Для фіксації перелому кисті і пальців досить шматка фанери чи картону завдовжки 25—30 см. На долоню кладуть щільний валик з вати, який потерпілий ніби охоплює пальцями. Шину прибинтову­ють до кисті і передпліччя з боку долоні. Вона має доходити до ліктьо­вого згину.

              

Мал. 22. Іммобілізація перелому гомілки          24.Іммобілізація перелому плеча

Мал. 23. Шунтування при переломі плеча

Мал. 25. Іммобілізація з використанням

підручних матеріалів перелому передпліччя

  

Мал. 27. Використання ватно-марлевого                Мал. 26. Іммобілізація переломів ключиці за допомогою

кільця для фіксації голови                                                       ватно-марлевих кілець

При переломі ключиці потерпілий відчуває біль при спробі руха­тись у плечовому суглобі. Часто помітно, що кінці зламаної ключиці ніби піднімають шкіру зсередини. Найпростіший спосіб надання пер­шої допомоги — підвішування руки на косинку. Потім можна зшити два ватно-марлевих кільця, надягти їх на руки потерпілого і просу­нути до плечових суглобів, плечі потерпілого максимально відвести назад, а кільця позаду над лопатками зв'язати (мал. 26).

При транспортуванні потерпілих з ушкодженнями голови під го­лову їм підкладають ватно-марлеве кільце (мал. 27). Це застерігає голову від струсів.

Найпростішим спо­собом іммобілізації при переломі щелеп є накла­дення на підборіддя пращоподібної пов'язки. Накладають її досить туго, щоб зробити не­можливим відкривання рота. Така пов'язка при­датна для фіксації уш­коджень як верхньої, так і нижньої щелеп.

Переломи хребта становлять велику не­безпеку при транспортуванні потерпілого: у ділянці перелому може відбутися додатковий зсув хребців і ушкодження спинного мозку з подальшими паралічами. При підозрі на перелом хребта варто уни­кати зайвих поворотів і перекладань потерпілого. Найдосконалішою є іммобілізація за допомогою дошок (мал. 28).

        

Мал. 28. Іммобілізація хребта за допомогою дошок

Якщо ж здійснити її не можна, потерпілого евакуюють у поло­женні лежачи на спині на ношах, на яких обов'язково повинно бути тверде покриття з дошка, фанери і т. ін. Якщо таке покриття зробити нема з чого, потерпілого кладуть на ноші на живіт. При відкритих переломах хребта потерпілих транспортують лише на животі.

       Частими видами ушкоджень є вивихи суглобів. При наданні пер­шої допомоги не слід намагатися вправити вивих, оскільки правиль­но це може зробити тільки медичний працівник, який знає спе­ціальні способи вправляння. Потрібно накласти пов'язку, що забез­печує нерухомість суглоба, і направити потерпілого до лікувального закладу.

Вивих — це стійке зміщення суглобних кінців костей за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв'язок і виходом однієї з кісток з сумки.

  Вивихи можливі внаслідок різких, надмірних рухів у суглобі, у випадках падіння з висоти на витягнуту кінцівку, в результаті сильного удару в ділянку суглоба. Часто вивихи супроводжуються переломами.

Ознаки: біль в ділянці ушкодженого суглоба, втрата звичайної рухливості в суглобі, вимушене положення кінцівки, зміна форми кінцівки в ділянці суг­лоба.

Допомога. Потерпілого необхідно якнайшвидше доставити до медичного закладу, де йому вправлять суглоб. На час транспортування потерпілого до медичного закладу на ушкоджений суглоб потрібно накласти транспортну шину чи пов'язку, що надійно фіксує кінцівку. Для зменшення болю можна дати потерпілому таблетку анальгіну чи іншого знеболювального засобу. Ні в якому разі не слід вправляти вивих самостійно.

Розтягування та розривання зв'язок найчастіше буває в ділянці гомілкостопного суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв'яз­ки; рухливість в цьому місці обмежена і супроводжується значними болями; припухлість в ділянці суглоба (крововилив в порожнину суглоба).

Допомога. Холод на місце ушкодження і припухлості, стискуюча пов'язка, повний спокій суглобу (в разі необхідності накладання транспортної шини на кінцівку).

Закріплення.

І. Позначьте правильні відповіді.

1. Перша допомога при переломі ребер:

А-фіксація грудної клітини пов»язкою

Б- фіксація грудної клітини шиною

В- анестезія зеленкою

Г-накладання компресу.

2. Перша допомога при вивиху:

А-накладання шини

Б-накладання тугої пов»язки

В-фіксація кінцівки пов»язкою до тіла

Г-вправляння суглоба.

3. Перша допомога при відкритому переломі:

А-накладання шини на рану

Б-накладання шини під раною

В-накладанн пов»язки без шини

Г-накладання шини під рану із захватом двох суглобів.

4. Ознаки вивиху:

А-підвищення температури

Б-втрата рухомості кінцівки

В-нудота

Г-пронос.

5.Ознаки закритого перелому.

А-наявність кровотечі

Б-у полі зору зламані кістки

В-біль і вигін кістки

Г-підвищення температури.

Домашнє завдання. Підготувати повідомлення на тему: «Дія людини у випадках виникнення 

перелому ».

День здоров» я в гімназії.

Здоров’я людини – безцінний дар, тому ставитися до свого здоров’я треба бережливо, з турботою та повагою. Саме цій важливій темі було присвячено День здоров’я, який організовано та проведено  8 вересня  2018 року. В програму Дня здоров’я увійшли   вікторини з профілактики шкідливих звичок та спортивні змагання . На  заняттях учні прийшли до висновку: здоров’я, спаплюжене шкідливими звичками, неможливо відновити, а головним провідником людини до здорового способу життя є спорт. Саме спортивні змагання стали доцільним продовженням Дня здоров’я. Учасниками стали учні 1-4 та 5-11 класів.

Весело, із азартом і завзяттям проходили змагання до Дня фізкультури і спорту!

 Всіх учасників змагань об’єднав дух чесного суперництва та відчуття відповідальності за результативність командної гри. Журі було суворе та досвідчене. Але переможених  на святі  не було, адже перемогли ЗДОРОВ’Я та СПОРТ!